Резекция печени и стриппинг диафрагмы при рецидивирующих опухолях яичника

Abstract

Агресивна хірургічна тактика при рецидивуючих пухлинах яєчника обгрунтована ефективністю циторедуктивних втручань. Мобілізація печінки і повноцінна ревізія діафрагми дозволяють краще виявляти пухлинні відсіви. В обмеженій кількості випадків обгрунтовано виконання стриппінгу діафрагми. У ході цього дослідження було вивчено безпечність і ефективність хірургічних втручань на печінці і діафрагмі при рецидивних пухлинах яєчника (n = 11). Медіана тривалості безрецидивного періоду становила 23 міс. (6–124 міс.). Діагностика та хірургічне лікування синхронних рецидивів раку яєчника в печінку і діафрагму були виконані у віці (61,13 ± 5,12) року (48–70 років). Медіана загальної виживаності після вторинної циторедукції становила 24 міс. (9–89 міс.), рівень 5‑річної виживаності – 27 %. Концентрація СА-125 в сироватці крові, розмір, кількість і локалізація вторинних пухлин печінки і діафрагми не корелювали з показниками виживаності. Післяопераційні ускладнення спостерігались у 2 (18 %) пацієнток і не впливали на безпосередні та віддалені результати лікування, терміни проведення ад'ювантної терапії.

Агрессивная хирургическая тактика при рецидивирующих опухолях яичника обоснована эффективностью циторедуктивных вмешательств. Мобилизация печени и полноценная ревизия диафрагмы позволяют лучше выявлять опухолевые отсевы. В ограниченном количестве случаев обосновано выполнение стриппинга диафрагмы. В ходе данного исследования были изучены безопасность и эффективность хирургических вмешательств на печени и диафрагме при рецидивирующих опухолях яичника (n = 11). Медиана длительности безрецидивного периода составила 23 мес. (6–124 мес.). Диагностика и хирургическое лечение синхронных рецидивов рака яичника в печень и диафрагму были выполнены в возрасте (61,13±5,12) года (48–70 лет). Медиана общей выживаемости после вторичной циторедукции составила 24 мес. (9–89 мес.), уровень 5‑летней выживаемости – 27 %. Концентрация СА-125 в сыворотке крови, размер, количество и локализация вторичных опухолей печени и диафрагмы не коррелировали с показателями выживаемости. Послеоперационные осложнения наблюдались у 2 (18 %) пациенток и не влияли на непосредственные и отдаленные результаты лечения, сроки проведения адъювантной терапии.

Diaphragm and liver are common sites of primary and recurrent ovarian tumor lesions. Such cases represent tumor’s biological features. Optimal cytoreduction is the aim both at the primary and subsequent surgery due to its survival improvement effect.

Purpose: to investigate safety and effectiveness of surgical treatment of recurrent ovarian tumors localized on the liver and diaphragm.

Materials and methods. The data of eleven patients treated in the State Establishment « V. T. Zaitsev Institute of General and Emergency Surgery of Academy of Medical Sciences of Ukraine» during January 2001 – December 2010 was included in the current study. Optimal cyto­reduction was achieved during primary surgery in all cases. Surgical treatment for recurrent ovarian tumor included stripping of the diaphragm and any liver surgery.

Results. Diagnosis and surgical treatment of synchronous recurrent ovarian tumors in the liver and diaphragm were performed at a mean age (61.13 ± 5.12) years (48–70 years). The median duration of disease-free period was 23 months (6–124 months). Median serum CA-125 level was 151 U/ml (43–1120 U/ml). Preoperatively diaphragm lesion was diagnosed in 7 (64 %) cases. In 4 (36 %) cases tumor was an intraoperative finding. There were no cases of isolated lesions of the left hemidiaphragm. Recurrent tumors in the liver were localized in one lobe in 9 (82 %) cases, in two – 2 (18 %). Number of foci in the liver: 1–6 (55 %) 2–4 (36 %) 3–1 (9 %). Diameter < 5 cm was found in 8 (73 %) cases, ≥ 5 cm – 3 (27 %). The median diameter was 3.8 cm (1–6.3 cm). Surgical interventions performed on liver: wedge resection (n = 2; 18 %), segmentectomy (n = 6; 55 %) bisegmentectomy (n = 2; 18 %), lobectomy (n = 1; 9 %). The number of diaphragm tumor lesions (including bilateral) was 1 (n = 5; 46 %), 2 (n = 3; 27 %), 3 (n = 1; 9 %), 4 (n = 1; 9 % ), 5 (n = 1; 9 %). The median diameter of the largest recurrent tumor on the diaphragm was 2.8 cm (1–4 cm). Postoperative complications occurred in 2 (18 %) patients. Complications did not affect the duration of hospitalization and dates for adjuvant therapy. All patients received chemotherapy after surgery. The level of postoperative mortality was 0 %. The median overall survival after secondary cytoreduction was 24 months. (9–89 months), 5‑year survival rate – 27 %. CA-125 serum concentration, size, number and location of secondary tumors of the liver and the diaphragm did not correlate with survival rates.

Discussion. Diagnosis of synchronous secondary lesions of diaphragm and liver should be improved as well as technical aspects of the combined surgical interventions. It is important to provide further investigations to individualize indications for their implementation.