Комплекс заходів медико-соціальної реабілітації хворих на параноїдну форму шизофренії із симптомами депресії

Abstract

У статті представлено розроблений нами комплекс заходів медико-соціальної реабілітації для хворих на параноїдну шизофренію з симптомами депресії, розроблений на основі виявлених нами особливостей їх соціального функціонування та якості життя. Реабілітаційна робота проводилася в наступних напрямах: психоосвітня програма для пацієнтів та їх родичів; психотерапевтична корекція, індивідуальна і групова; формування побутових навичок; подолання проблем в міжособистісній взаємодії, формуванні соціальних контактів і підтримці існуючих (включало подолання проблем в сімейних стосунках); організація денної активності; профорієнтація. Застосування запропонованого нами комплексу дозволило (p < 0,05) знизити рівень депресії, поліпшити соціальне функціонування і підвищити якість життя хворих з депресивною симптоматикою при параноїдній шизофренії.

В статье представлено разработанный нами комплекс мер медико-социальной реабилитации для больных параноидной шизофренией с симптомами депрессии, основанный на выявленных нами особенностях их социального функционирования и качества жизни. Реабилитационная работа проводилась в следующих направлениях: психообразовательная программа для пациентов и родственников; психотерапевтическая коррекция, индивидуальная и групповая; формирование бытовых навыков; преодоление проблем в межличностном взаимодействии, формировании социальных контактов и поддержка существующих (включало преодоления проблем в семейных отношениях); организация дневной активности; профориентация. Применение предложенного нами комплекса позволило (p < 0,05) снизить уровень депрессии, улучшить социальное функционирование и повысить качество жизни больных с депрессивной симптоматикой при параноидной шизофрении.

Introduction. The frequency of depressive symptoms of the patients with paranoid schizophrenia is about 7–75 % depending on the state of the disease. Recently, more attention is given to the aftermath of mental disorders, social re-adaptation, support of decent level of social functioning. Purpose. The goal of the research was to develop a set of measures for medical and social rehabilitation of patients with paranoid schizophrenia who suffer from depressive symptoms, which was based on data from research of their social functioning and quality of life specificity. Materials and Methods. We examined 82 patients with depressive symptoms and special characteristic of their social functioning and quality of life, comparing with a group of patients (47 persons) without symptoms of depression. In the future, patients with depressive symptoms were divided into basic (44 persons) and control groups (37 persons) in order to implement complex of rehabilitation developed by us (1 patient dropped out). For the study were used such methods: clinico-anamnestic, clinical, psychopathological, pathopsychological, socio-demographic and medical statistics. To study social functioning and quality of life the following scales were used: PANSS, CDSS, HDRS, HARS, PSP, a questionnaire for the assessment of social functioning and quality of life of the mentally ill people and WHOQOL for the mentally ill people. Groups did not differ for major demographic and patopsychological features. Results. The most evident (p < 0,05) dysfunction was observed in such areas of social life: socially useful activities, relationships with family and self-service, characteristics of circle of contacts. Also, we noticed decreased ability to work and necessity to prevent aggressive tendencies in individual patients. By WHOQOL assessment we identified a low level of quality of life for this group of patients in general and in specific areas. Based on these results, we developed a set of activities of medical and social rehabilitation for patients with paranoid schizophrenia with symptoms of depression. Rehabilitation included: psychoeducational program for patients and their relatives; individual and group psychotherapeutic correction; formation of life skills; overcoming problems in interpersonal interaction; formation of social contacts and support as for existing problems (including overcoming problems in family relationships); organizing daily activities; career guidance. Work was performed both individually and in groups of patients and their relatives. The program was designed for 4–6 weeks for 3–5 sessions per week lasting up to 90 minutes. Areas of rehabilitation can be combined in different ways for to achieve the best results. Discussion. The use of the proposed program allows to reduce the level of depression, improve social functioning and the quality of life of patients with depressive symptoms and paranoid schizophrenia.