Неоплатонізм і патристика, або світло в присмерках великої цивілізації

Abstract

В ілюстрованій монографії на тлі драматичних соціально-політичних та культурних колізій розкривається суперечливий і багатоплановий процес релігійно-філософського розвитку в добу присмерків і падіння греко-римської цивілізації. З’ясовуються передумови виникнення, утвердження й еволюції неоплатонізму (ІІІ-VІ ст.) як неперевершеного філософського вчення Античності й Середньовіччя та процес його освоєння представниками християнського богослов’я. Аналізується проблема богошукання у творчості стародавніх мудреців, простежуються основні напрямки “освячення” елліністичного теоретизування, використання його ідей, методів і понятійного апарата отцями церкви з метою філософського обґрунтування християнства. Осмислюється роль філософської спадщини Античності в духовному розвитку народів Європи й Близького Сходу. У книзі представлений “каталог” 1 240 античних філософів і 729 отців церкви. Книга розрахована на просвітян, науковців, учителів, богословів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями історії філософії, релігії й культури.