Вивчити значення гемодинамічних та гуморальних механізмів розвитку хронічної серцевої недостатності, а також миготливої аритмії при ній і без неї, у хворих на ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію : в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легенів в похилому віці та підходи до її корекції інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами бета-адренергічних рецепторів

Abstract

Визначено, що особливістю порушення функції міокарду при метаболічному синдромі та ХСН є перевага діастолічної дисфункції, прогресування якої збільшується з ростом ступеню порушення вуглеводного обміну; - доведено специфічність активації запальних механізмів при метаболічному синдромі та ХСН, маркером яких є підвищення в крові вмісту запальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-8, та залежність їх від ФК ХСН. Інтенсивність запального процесу при метаболічному синдромі збільшується не тільки з прогресуванням ХСН, а в залежності від ступеня порушення вуглеводного обміну. Активація утворення в крові зазначених цитокінів досягає максимуму при III ФК ХСН та при цукровому діабеті ІІ типу; - доведено ефективність комплексного застосування інгібіторів АПФ, еналаприлу, лізіноприлу, статинів, ловастатин, метформіну та глібенкламіду, на функціональний стан міокарду, на активність цитокінової ланки, показників ліпідного та вуглеводного обміну при метаболічному синдромі та ХСН. Проведене дослідження показало важливість вивчення стану цитокінів поряд з показниками вуглеводного і ліпідного обміну для своєчасної та якісної дігностики у хворих на ХСН у поєднанні з метаболічним синдромом, що має велике значення для профілактики атеросклерозу і розвитку ускладнень. Результати проведеного дослідження можуть сприяти адекватному цілеспрямованому використанню комбінації деяких медикаментозних засобів з метою покращення функціонального стану міокарда у хворих на МС з хронічною серцевою недостатністю. На основі проведеного аналізу результатів дослідження вуглеводного і ліпідного обміну, функціонального стану лівого шлуночка міокарду і системи цитокінів, запропоновано підходи, які дозволяють оптимізувати схему лікування хворих на ІХС, ускладнену ХСН, з метаболічним синдромом, і знизити риск подальшого прогресування ХСН. Результати дослідження впроваджені у практику роботи терапевтичних і кардіологічних відділень Сумського обласного клінічного госпіталю для інвалідів війни, Сумської міської клінічної лікарні №1, Сумської обласної клінічної лікарні, Сумського обласного диспансеру радіаційного захисту населення, Тростянецької центральної районної лікарні, Краснопільської центральної районної лікарні, Харківської міської клінічної лікарні №27, а також у навчальний процес на кафедрі внутрішніх хвороб медичного факультету Сумського державного університету. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5163