Черепно-мозкова травма за ШКГ 13–15 балів: ознаки, асоційовані з наявністю внутрішньо- черепних травматичних ушкоджень та їх прогнозування

Abstract

Ретроспективно проаналізовано 141 випадок ЧМТ (середній вік 38,3 ± 14.3 років; чоловіки/жінки – 2,5:1) з оцінкою за ШКГ 13–15 балів в перші 24 години. Всі хворі обстежені згідно діючих рекомендацій МОЗ України. За даними КТ хворих розділено на підгрупи: без вогнищевих КТ змін (n = 40), забій головного мозку І типу (n = 25), забій головного мозку ІІ типу з переломом склепіння черепа (n = 30), забій головного мозку ІІ типу з лінійним переломом кісток черепа та травматичними оболонковими крововиливами (n = 30), забій головного мозку ІІ типу з переломом піраміди скроневої кістки (n = 16). Клінічні ознаки, що відповідають різним підгрупам хворих з ЧМТ аналізували методом покрокового дискримінантного аналізу та за допомогою ROC-аналізу (receiver operating characteristic). За результатами розрахунку площі під ROC-кривою (area under the curve – AUC) хорошу інформативність (AUC від 0,793 до 0,7) демонстрували наступні клінічні ознаки: вік старше 60 років, ригідність потиличних м’язів, післятравматична втрата свідомості більше 10 хвилин, симптом Біттля, розрив барабанної перетинки, гемотимпанум, епілептичні напади; AUC менше 0,7: чоловіча стать, загрозливий механізм травми (падіння з будь-якої висоти, наїзд автомобіля на пішохода), алкогольне сп’яніння, блювання 2 та більше разів, антероградна амнезія. Клінічні ознаки, що мають високі значення чутливості та низькі значення специфічності (Se – 80,6 %, Sp – 30,05 %) об’єднані нами в групу малих факторів ризику внутрішньочерепних травматичних ушкоджень, а ознаки, що характеризуються високими значеннями специфічності (Se – 25,8 %, Sp – 84,9 %) – в групу великих факторів. КТ показана при наявності хоча б одного великого фактора або двох малих факторів.

Проведен ретроспективный анализ 141 случая ЧМТ (середний возраст 38,3 ± 14,3; мужчины/женщины – 2,5: 1) с оценкой по ШКГ 13–15 баллов в первые сутки после травмы. Больные обследованы согласно действующим рекомендациям Минздрава Украины. По результатам КТ больные разделены на подгруппы: без очаговых изменений на КТ (n = 40), ушиб головного мозга I типа (n = 25), ушиб головного мозга II типа с переломом свода черепа (n = 30), ушиб головного мозга II типа с линейным переломом костей черепа и травматическими оболочечными кровоизлияниями (n = 30), ушиб головного мозга II типа с переломом пирамиды височной кости (n = 16). Клинические признаки, соответствующие различным подгруппам больных с ЧМТ анализировали методом пошагового дискриминантного анализа и с помощью ROC-анализа (receiver operating characteristic). По результатам расчета площади под ROC-кривой (area under the curve – AUC) хорошую информативность (AUC от 0,793 до 0,7) демонстрировали следующие клинические признаки: возраст старше 60 лет, ригидность затылочных мышц, посттравматическая потеря сознания более 10 минут, симптом Биттля, разрыв барабанной перепонки, гемотимпанум, эпилептические припадки; AUC менее 0,7: мужской пол, угрожающий механизм травмы (падение с любой высоты, наезда автомобилем на пешехода), алкогольное опьянение, рвота 2 и более раз, антероградная амнезия. Клинические признаки, имеющие высокие значения чувствительности и низкие значения специфичности (Se – 80,6 %, Sp – 30,05 %) объединены нами в группу малых факторов риска внутри- черепных травматических повреждений, а признаки, характеризующиеся высокими значениями специфичности (Se – 25,8 %, Sp – 84,9 %) – в группу крупных факторов. КТ показана при наличии хотя бы одного крупного фактора или двух малых факторов.

141 cases of TBI (age 38.3 ± 14.3 years; male/female 2.5:1) with the GCS score of 13–15 points in the first 24 hours post trauma were analyzed. According to CT results, all patients divided into 5 subgroups: no pathological CT finds (n = 40), type I brain contusion (n = 25), type II brain contusion with cranial vault fracture (n = 30), type II brain contusion with cranial vault fracture and traumatic intracranial hemorrhages (n = 30), type II brain contusion with temporal bone pyramid fracture (n = 16). Standardized examination protocol was used. Self-reported symptoms (ex.: headache, dizziness, general weakness, double vision etc.) and clinical finds (spontaneous nystagmus, instability in Romberg test etc.) were rated in range scale and analyzed with discriminant analysis method. The most qualitative discrimination of cases with intracranial pathological CT-finds was made by the following clinical signs: male, age over 60 years, injury of high velocity, alcohol intoxication, post-traumatic loss of consciousness 15 minutes or more, vomiting 2 or more times, amnesia, posttraumatic seizures, meningeal signs and scull-base fracture symptoms: Battle's sign, hematympanum, rupture of the eardrum. In order to examine the diagnostic value of detected clinical signs the ROCcurve analyze was performed. As a result of calculating the area under the ROC-curve (AUC) good informativeness (AUC of 0.793 to 0.7) showed the following clinical signs: age over 60 years, meningeal signs, traumatic loss of consciousness for more than 10 minutes, Battle's sign, rupture of the eardrum, hematympanum, posttraumatic seizures; AUC of less than 0.7: male, injury of high velocity, alcohol intoxication, vomiting 2 or more times, anterograde amnesia. We proposed a diagnostic algorithm with the use of small (Se – 80,6 %, Sp – 30,05 %) and major risk factors (Se – 25,8 %, Sp – 84,9 %). The highest rate of positive CT-scans is associated with the presence of at least one large or two small risk factors.