Вплив процесів гранулізації і спін-залежного розсіювання електронів на фізичні властивості плівкових твердих розчинів

Abstract

Відкриття нового типу матеріалів – гранульованих плівкових сплавів сприяло подальшому теоретичному і експериментальному вивченню не тільки явища гігантського магнітоопору (ГМО), але і магнітних та електрофізичних властивостей, таких як питомий опір, термічний коефіцієнт опору, коефіцієнт тензочутливості, магнітоопір (МО), намагніченість (M) та ін. Формування магнітних гранул Co чи Fe у неферомагнітній матриці у вигляді твердого розчину (т.р.) атомів парамагнітних металів (наприклад, Cu, Ag або Au) обумовлює появу нового ефектів спін-залежного розсіювання електронів (СЗРЕ) у порівнянні з мультишарами без елементів гранульованого стану. Мова іде про те, що у випадку мультишарів на величину ГМО впливають такі процеси як спін-орбітального розсіювання, обмінної взаємодії на парамагніних домішках, електрон-магнонне розсіювання (див., наприклад, [2]). При переході до одношарових плівкових гранульованих сплавів не очікується велике значення ГМО, хоча поряд із вказаними вище механізмами розсіювання електронів з’являються два нових – розсіювання на поверхні і в об’ємі гранул.