Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Abstract

ХОЗЛ залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. У медико-соціальному та економічному плані воно є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі; люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорене зростання випадків ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення [36]. Епідеміологічні дослідження свідчать, що у 4-6% європейців є ознаки ХОЗЛ. Це захворювання дедалі частіше виявляють у осіб до 45 років. Так, на 1000 представників кожної статі захворюваність на ХОЗЛ становить у Великобританії серед чоловіків 17 випадків, серед жінок - 14, в Китаї - 4,2% серед чоловіків і 1,8% — серед жінок [64,48]. Поширеність ХОЗЛ в Україні становить близько 3000 випадків на 100000 населення і щорічно зростає на 8% [73]. У найближчі роки прогнозується подальше зростання захворюваності на ХОЗЛ в Україні [48]. Захворювання дихальної системи в Україні є однією з найпоширеніших причин тимчасової втрати працездатності. Рівень первинної інвалідизації дорослого та працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років складав 18–20 на 10 тисяч населення і є порівняний із таким при гіпертонічній хворобі, а в структурі первинної інвалідності переважають інваліди другої групи [21]. На сьогодні опубліковано велику кількість результатів досліджень, які демонструють існування прямого асоціативного зв’язку між ХОЗЛ і кардіоваскулярними клінічними наслідками [6, 71]. Кардіоваскулярні захворювання у хворих на ХОЗЛ розглядаються в якості провідних причин смертності та летальності в розвинених країнах світу та в Україні, клінічна значущість яких прогресивно зростає в міру старіння популяції [12]. Згідно з результатами популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті зростає в 2-3 рази і становить приблизно 50% від загальної кількості смертей [70]. З іншого боку, наявність ХОЗЛ, в свою чергу, також негативно впливає на перебіг серцево-судинних захворювань. У дослідженні Multifactor Primery Prevention Trial в Швеції було продемонстровано, що у пацієнтів з щоденним кашлем і виокремленням мокроти ймовірність померти від серцево-судинних захворювань на 42% більше, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів [79]. Так, в дослідженні The Lung Health Study зазначено, що 10% зменшення об'єму форсованого видиху за 1-ю секунду (ОФВ1) збільшує загальну смертність на 14%, серцево-судинну - на 28%, ризик розвитку ІХС - на 20% [61]. Прогноз ХОЗЛ залежить від ступеня обструкції й віку. При легкому ступені він відносно сприятливий, а при важкому – стає гірше (особливо на тлі розвитку гіперкапнії). Летальність після виписки зі стаціонару варіює, залежить від рівня функції легень, наявності системних уражень і супутніх захворювань та частоти загострень ХОЗЛ [55]. Мета нашoї рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хворих з артеріальною гіпертензією.