Оцінка якості життя у пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря

Abstract

Варикозна хвороба нижніх кінцівок (ВХНК) є однією з найпоширеніших проблем сучасності, при цьому включаючи в себе: неспроможність венозних клапанів, венозні симптоми, телеангіоектазії, ретикулярні вени, варикозні вени, набряк, зміни шкірних покривів, трофічні виразки і, завдаючи великий соціально-економічний збиток, значно погіршуючи якість життя пацієнтів[1]. До факторів ризику розвитку варикозного розширення вен відносяться: жіноча стать, вік, вагітність, етнічна приналежність, ожиріння, професії, що вимагають тривалого стояння або сидячи, географічні розташування. Варикозно-розширені вени спостерігаються у 85% від числа жінок і 10% чоловіків. Приблизно дві третини пацієнтів, які мають варикозне розширення вен вважають свій стан недостатньо важливим з медичної точки зору, незважаючи на те, що симптоми були виявлені спонтанно при опитуванні, з використанням опитувальника VCSS. Світова розповсюдженість варикозної хвороби сягає показників 83.6%: 63.9% - хворі С1-С6 клінічних класів за СЕАР, а 19.7% - особи С0s клінічного класу. В Україні ВХНК широко поширена патологія судин, яка охоплює 9,3 до 20,0 % населення в цілому та 25% працездатного населення України[6,7,16]. Дані досліджень Biland та Widmer виявили, що 10 % пацієнтів з варикозним розширенням вен не могли працювати, а 25 % демонстрували погіршення стану здоров`я. Smith et al.,використовуючи опитувальник Aberdeen, повідомили, що пацієнти з варикозним розширенням вен мають знижену якість життя у порівнянні з населенням в цілому і їх стан значно покращився відносно показників, які були виявлені раніше після 6 тижнів проведеної операції[2,3]. Мета дослідження: оцінка якості життя пацієнтів з ВХНК у практиці лікаря загальної практики – сімейної медицини.