Диверсифікація, базована на R2, та мотивація банків

Abstract

Під час проведення даного дослідження виявлено, що банки з високим рівнем диверсифікації ризиків, які, як припускається, мають низьку вірогідність банкрутства і на які не накладаються правила ринкової дисципліни, схильні до морального ризику. Особливо це стосується систематичного прийняття ризикових рішень з метою збільшення прибутків. Результати аналізу свідчать про причетність економічної політики до стабільності банківської індустрії. Якщо ризики при створенні запасу основного капіталу великих банків, які є результатом нестачі мотивів кредиторів для спостереження за ризиковою поведінкою великих банків та результатом морального ризику цих банків, є неминучим явищем, тоді розмір активів завдяки злиттям та поглинанням без додаткової системи моніторингу для ризикової поведінки великих банків може становити певний моральний ризик і не привести до структурної стабільності банківської промисловості.

In this study, we find that the banks with high degree of risk diversification, and therefore, which are presumed to have low probability of bankruptcy and for which the market discipline of being imposed higher cost of capital (or, mainly deposit interest rate) with the increase in risk taking is not efficiently imposed, tend to have the moral-hazard incentives to connect such advantages of better risk diversification to higher risk taking, especially market-related systematic risk taking to increase profit. The result of this study suggests a very important policy implication for the stability of banking industry. If advantage of risk iversification of large banks’ asset portfolio composition, following lack of creditors’ motive for surveillance of large banks’ risk-taking behavior, and following large banks’ moral hazard is an inevitably occurring phenomenon, increase of simple asset size by mergers and acquisitions without additional monitoring system for the risk-taking behavior of these large banks has a high possibility to bring about another moral hazard of large banks and cannot be expected to surely contribute to the structural stability of banking industry.