Чи раціонують комерційні банки кредит? Динаміка зростання різниці кредитів та депозитів

Abstract

Чи відмовляються банки від кредитів для фірм та домогосподарств в Іспанії? Аналітики та політичні діячі дають стверджувальну відповідь на це питання та стимулюють втручання держави у державні фінанси, державні кредитні схеми та навіть субсидування ставок відсотка. У статті представлено короткий огляд теоретичних та емпіричних аргументів на користь та проти кредитного раціонування, а також розглянуто практику системи банку Іспанії як попереднього кроку для впровадження нових емпіричних даних щодо діяльності комерційних банків протягом та до поточної кризи в Іспанії, аналізуючи довгострокове співвідношення між показниками кредитів та депозитів. Результати показують, що це співвідношення залежить від часу, що підтримує той факт, що така практика нового комерційного банку з’явилася за декілька кварталів до початку поточної кризи кредитування, та має потенційний негативний вплив на фірми та домогосподарства. Do banks refuse to give loans to companies and households in Spain? Analysts and politicians give the affirmative answer to this question and stimulate government intervention to public finance, public credit schemes and even subsidizing interest rates. This article presents a brief overview of theoretical and empirical arguments for and against credit rationalizing and they considered the practice of Bank of Spain as a preliminary step for the introduction of new empirical data on the activities of commercial banks during the current crisis in Spain, analyzing long-term relationship between indicators of loans and deposits. The results show that this ratio depends on the time that supports the fact that this practice was a new for several commercial banks for quarters before the current crisis lending, and has a potential negative impact on firms and households.