Концентрація, конкуренція, ефективність та рентабельність банківського сектора Туреччини в посткризові періоди

Abstract

Криза 2001 року привела до важливих змін у банківському секторі Туреччини, який пережив процес концентрації шляхом включення в операції, пов’язані зі злиттями та поглинаннями, а також ліквідацією деяких неплатоспроможних банків. Використовуючи дані з детальних балансових звітів банків, які проводили свої операції з 2001 по 2005 рік, ми проаналізували рівні концентрації та конкуренції на ринку, застосовуючи підхід Панзар та Россе. Також досліджено наявність відношення між ефективністю та рентабельністю банків, беручи до уваги інтернаціоналізацію банківських операцій. Отримані результати не припускають наявності відношення між концентрацією та конкуренцією. Немає також стійкого відношення між ефективністю та рентабельністю.

After 2001 crisis, the macroeconomic environment led to important changes in Turkish banking sector which has experienced a process of concentration by involving in merger and acquisition activi- ties and liquidation of some insolvent banks. Using the data from the detailed balance sheets of the banks that operated in the years from 2001 to 2005, we examine the degree of concentration and de- gree of competition in the market by applying Panzar and Rosse’s approach. We also explore the existence of relationship between efficiency and profitability of the banks taking into account the internationalization of banking. Our results do not suggest the existence of relationship between concentration and competition. There is also no robust relationship between efficiency and profitability.