Дізнання в скороченій формі : проблеми і перспективи

Abstract

В статті розглянуто процедуру досудового розслідування у формі дізнання. Надано визначення поняття кримінального проступку, як підстави проведення досудового розслідування у скороченій формі, досліджено окремі види діянь, що передбачені різними нормативно-правовими актами та відносяться до проступків. Надано характеристику основних ознак кримінального проступку, виділено особливості діяння, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення за якими таке може бути віднесено до кримінально-караних. Так, встановлено, що до таких правопорушеннь відносять діяння, що не пов΄язані зі сферою публічного адміністрування. В статті здійснено аналіз основних підстав спрощення процедури дізнання. Встановлено, що процес гуманізації кримінального законодавства є підгрунтям застосування дізнання у спрощеній формі, наслідком якої є зменшення кримінальної репресії у вигляді відсутності судимості. В статті розглянуто особливості проведенні дізнання, що грунтуються на конституційних правах людини і громадянина. Встановлено, що при скороченій формі дізнання неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Встановлено, що серед основних проблем проведення спрощеної форми дізнання є попередня кримінальна кваліфікація проступку при внесенні в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань. Також, в статті розглянуто європейській досвід проведення досудового кримінального провадження. В рамках проведення дослідження встановлено, що підставою внесення дізнання у Кримінальний процесуальний кодекс України є Рекомендацією R (87) 18 стосовно спрощення кримінального правосуддя. При співставлені основних положень, з΄ясовано, що процедури проведення досудового розслідування кримінальних проступків значно різняться, через що з΄являється уява про нефективність застосування такого виду проведення досудового розслідування.