Тривожно-депресивні розлади у дітей з соматичною патологією

Abstract

Метою даного дослідження було визначення поширеності тривожно-депресивних розладів (ТДР) серед пацієнтів соматичних відділень Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, вивчення особливостей психоемоційної сфери дітей з ТДР. Матеріали та методи: обстежено 547 дітей віком 6 – 14 років, які знаходилися на лікуванні у соматичних відділеннях, 114 дітей психоневрологічного відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, а також 997 дітей, які звернулися на амбулаторний прийом до дитячого психіатра Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру. Діагностика ТДР проводилася за критеріями МКХ-10 та DSM-V. Застосовувалися клініко-психопатологіний, соматоневрологічний, патопсихологічний методи (шкала оцінки депресії CDRS-R, шкала реактивної та особистісної тривоги Спілбергера–Ханіна), а також соціально-психологічне інтерв’ювання та анкетування. Серед обстежених дітей з соматичною патологією ТДР виявлені у 52,7 % випадків. Дослідженням доведено, що 100% батьків дітей з ТДР не звертали уваги на стан підвищеної тривожності та депресивні симптоми у дитини. Встановлено, що помірний та високий рівень тривожності й депресії впливали на перебіг наявного у дитини функціонального соматичного захворювання та на рівень її психосоціальної адаптації. Актуальним у наш час є широка взаємодія між психіатрами та спеціалістами загальномедичної практики. Під час надання спеціалізованої допомоги дітям з соматичною патологією необхідно звертати увагу на виявлення клінічних форм тривоги та депресії для вирішення питання не тільки ресурсу необхідної психотерапевтичної допомоги, а й первинної та вторинної профілактики ТДР.

Целью данного исследования было определение распространенности тревожно-депрессивных расстройств (ТДР) среди пациентов соматических отделений Сумской областной детской клинической больницы, изучение особенностей психоэмоциональной сферы детей с ТДР. Материалы и методы: обследовано 547 детей возрастом 6–14 лет, находившихся на лечении в соматических отделениях, 114 детей психоневрологического отделения Сумской областной детской клинической больницы, а также 997 детей, обратившихся на амбулаторный прием к детскому психиатру Сумского областного клинического психоневрологического диспансера. Диагностика ТДР проводилась по критериям МКБ-10 и DSMV. Применялись клинико-психопатологический, соматоневрологический, патопсихологический методы (шкала оценки депрессии CDRS-R, шкала реактивной и личностной тревоги Спилбергера–Ханина), а также социально-психологическое интервьюирование и анкетирование. Среди обследованных детей с соматической патологией ТДР обнаружено в 52,7 % случаев. Исследованием доказано, что 100 % родителей детей с ТДР не обращали внимания на состояние повышенной тревожности и депрессивные симптомы у ребенка. Установлено, что умеренный и высокий уровень тревожности и депрессии влияли на течение имеющегося у ребенка функционального соматического заболевания, а также на уровень его психосоциальной адаптации. Актуальным в наше время является широкое взаимодействие между психиатрами и специалистами общемедицинской практики. Во время оказания специализированной помощи детям с соматической патологией необходимо обращать внимание на выявление клинических форм тревоги и депрессии для решения вопроса не только ресурса необходимой психотерапевтической помощи, но и первичной и вторичной профилактики ТДР.

Depression, anxiety and combined anxiety and depression disorder are urgent problems of modern clinical and social psychiatry. According to the present estimation risk of developing a depression, anxiety or anxiety and depression disorder during a lifetime averages 15–20 %. The frequency of depression in pediatric population varies widely from 0.4–0.7 to 40%. Closer to adolescence the prevalence of depression reaches 30%, and the average age of its occurrence is close to 9 (years). The aim of this study was to determine the prevalence of anxiety and depression disorders among the patients of somatic departments of Sumy Regional Children's Clinical Hospital, to study the features of psychoemotional sphere of pediatric patients with anxiety and depression disorders. Materials and Methods: 547 children aged 6–14 years who were treated in somatic departments have been examined, 114 children from psycho-neurological department of Sumy Regional Children's Clinical Hospital, as well as 997 children who consulted a child psychiatrist in the outpatient department of Sumy Regional Clinical PsychoNeurological Health Centre. Anxiety and depression disorder was diagnosed according to the criteria of ICD-10 and DSM-V. Clinical and psychopathological, somatoneurological, pathopsychological methods (depression assessment scale CDRS-R, the scale of reactive and personal anxiety by Spielberger – Khanin) have been used, as well as socio-psychological interviewing and questionnaires. 52.7 % of all the children with somatic pathology examined have anxiety and depression disorder. The study has proven that 100% of parents of children with anxiety and depression disorder did not pay attention to the high anxiety state and depressive symptoms of their child. It was found that moderate and high anxiety levels and depression affected the current functional somatic disease of the child, as well as the level of psychosocial adaptation. Wide interaction between psychiatrists and specialists of general practice is of current interest nowadays. While providing a specialized care for children with somatic diseases it is necessary to pay attention to the identification of clinical forms of anxiety and depression to solve the problem not only of the resource of required psychological help, but also of primary and secondary prevention of anxiety and depression disorder.