Clinical and laboratory characteristics of enteroviral meningitis in adults

Abstract

Мета роботи – оцінка особливостей клінічного перебігу та лабораторних змін у дорослих пацієнтів з ентеровірусним менінгітом. Матеріали та методи. Були проаналізовані 39 випадків менінгіту ентеровірусної етіології у дорослих. Середній вік хворих склав 24,05 ± 0,91 років. Серед них 20 чоловіків і 19 жінок. У групу порівняння увійшли 12 пацієнтів без захворювань ЦНС. Проаналізовано клінічні симптоми захворювання, показники клінічного аналізу крові, клінічний аналіз цереброспінальної рідини (ЦСР), а також рівні нейрон специфічної енолази, лактату, лактатдегідрогенази, кортизолу, креатинінкінази і холінестерази у ЦСР хворих на момент надходження до стаціонару та на 10–12 добу лікування. Результати. Захворювання характеризувалося гострим початком з підвищення температури тіла, головного болю, фотофобії, болю у горлі, кашлю, диспепсичних симптомів. Пацієнти госпіталізувалися на 3,33 ± 0,27 день хвороби. Звертає на себе увагу відсутність або слабка вираженість менінгеальних знаків в більш ніж 76 % випадків. У клінічному аналізі ЦСР, спостерігалися два види змін – у 24 (61,54 %) пацієнтів переважали лімфоцити, в той час як у 15 (38,46 %) переважали нейтрофіли. В гострому періоді у ЦСР визначені достеменно вищий у порівнянні з контрольною групою рівень лактату та креатинінкінази, та нижчі рівні кортизолу, холінестерази та лактатдегідрогенази (Р ˂ 0,05). Висновки. Ентеровірусні менінгіти зустрічаються в основному у молодих людей. Вони характеризується гострим початком з типовими для менінгеального синдрому симптомів, однак менінгеальні знаки у більшості пацієнтів негативні (15,39 %) або слабко виражені (61,54 %). Клінічний аналіз ЦСР характеризується типовим для асептичних менінгітів змін, але в 38,46 % випадків рівень нейтрофілів був вищий 50 %. В гострому періоді спостерігається значне підвищення рівня кортизолу, лактату, NSE, креатинінкінази, і зниження активності ЛДГ та холінестерази, що може бути використано в диференційній діагностиці та оцінці патогенетичних порушень.

Цель работы – оценка особенностей клинического течения и лабораторных изменений у взрослых пациентов с энтеровирусным менингитом. Материалы и методы. Были проанализированы 39 случаев острого менингита энтеровирусной этиологии у взрослых. Средний возраст больных составил 24,05 ± 0,91 лет. Среди них 20 мужчин и 19 женщин. В группу сравнения вошли 12 пациентов без заболеваний ЦНС. Проанализированы клинические симптомы заболевания, показатели клинического анализа крови, клинический анализ цереброспинальной жидкости (ЦСЖ), а также уровень нейронов специфической энолазы (NSE), лактата, лактатдегидрогеназы, кортизола, креатининкиназы и холинэстеразы в ЦСЖ больных на момент поступления в стационар и на 10–12 сутки лечения. Результаты. Заболевание характеризовалось острым началом с повышения температуры тела, головной боли, фотофобии, боли в горле, кашля, диспепсических симптомов. Пациенты госпитализировались на 3,33 ± 0,27 день болезни. Обращает на себя внимание отсутствие или слабая выраженность менингеальных знаков в более чем 76 % случаев. В клиническом анализе ЦСЖ, мы обнаружили два вида изменений: у 24 (61,54 %) пациентов преобладали лимфоциты, в то время как у 15 (38,46 %) преобладали нейтрофилы. В остром периоде в ЦСЖ определены достоверно высокие, по сравнению с контрольной группой, уровень лактата и креатининкиназы, и низкие уровни кортизола, холинэстеразы и лактатдегидрогеназы (Р ˂ 0,05). Выводы. Энтеровирусные менингиты встречаются в основном у молодых людей. Они характеризуется острым началом, с типичными для менингеального синдрома симптомами, однако менингеальные признаки у большинства пациентов отрицательные (15,39 %) или слабо выражены (61,54 %). Клинический анализ ЦСЖ характеризуется типичными для асептических менингитов изменениями, но в 38,46 % случаев уровень нейтрофилов был выше 50 %. В остром периоде наблюдается значительное повышение уровня кортизола, лактата, NSE, креатининкиназы, и снижение активности ЛДГ и холинэстеразы, что может быть использовано в дифференциальной диагностике и оценке патогенетических процессов.

The aim is to detect and characterize clinical symptoms and laboratory abnormalities in adult patients with enteroviral meningitis. Materials and methods. 39 cases of enteroviral meningitis in adults were analyzed. The average age of the patients was 24.05 ± 0.91 years. Among them were 20 men and 19 women. The comparison group consisted of 12 patients without diseases of the central nervous system. We analyzed the clinical symptoms, indicators of complete blood count, clinical analysis of cerebrospinal fluid (CSF), as well as the level of neuron-specific enolase (NSE), lactate, LDG, cortisol, creatine kinase and cholinesterase in the CSF of patients at the time of admission and on 10–12 day of treatment. Results. The disease is characterized by acute onset with fever, headache, photophobia, sore throat, cough, dyspeptic symptoms. Patients hospitalized at 3.33 ± 0.27 day of illness. Noteworthy is the absence or weak expression of meningeal signs in more than 76 % of cases. In the clinical analysis of the CSF we discovered two types of change – in 24 (61.54 %) cases dominated lymphocytes, while in 15 (38.46 %) predominated neutrophils. In the first day after admission CSF levels of creatinine kinase and lactate was significantly higher and levels of cortisol, cholinesterase and lactate dehydrogenase was significantly lower compared with the control group (P ˂ 0.05). Conclusions. Enteroviral meningitis is found mostly in young people. It is characterized by acute onset with typical symptoms of meningeal syndrome, but meningeal signs in most patients are mild (61.54 %) or negative (15.39 %). Clinical analysis of CSF is characterized by typical for aseptic meningitis changes, but in 38.46 % cases neutrophil level was above 50 %. In the acute phase there is a significant increased CSF level of cortisol, lactate, NSE, CK and decrease of LDH and cholinesterase, which can be used in differential diagnosis and evaluation of pathogenic disorders.