Оцінка кристалізації слини в динаміці при ортодонтичному лікуванні у дітей

Abstract

Мета. Вивчити варіації у формоутворенні кристалічних агрегатів слини при використанні незнімної ортодонтичної апаратури у дітей в дінаміці лікування. Матеріали і методи. Дослідження проводилось на 30-ти дітях віком від 7 до 16 років обох статей, яким виконувалась корекція зубощелепних аномалій за допомогою незнімної ортодонтичної апаратури. Слину збирали 3 рази: на початку лікування, через три, шість місяців після початку лікування. При дослідженні фації визначали якісні (оцінювали взаємне розташування кристалів, їх форму, симетричність відгалужень, описували рисунок, який утворювався після висихання краплі, нерівномірність товщини протягом однієї фігури) та кількісні (розміри, відносну площину білкової, проміжної та сольової зон, підраховували кількість стовбурів без розгалужень, з трикутними мікровідростками) характеристики кристалоутворення. Висновки. Використання незнімної ортодонтичної апаратури веде до порушення кристалізації слини. Пік порушення припадає на 6-й місяць лікування ортодонтичними конструкціями.

Цель. Изучить вариации в формообразовании кристаллических агрегатов слюны при использовании несъемной ортодонтической аппаратуры у детей в динамике лечения. Материалы и методы. Исследование проводилось на 30-ти детях в возрасте от 7 до 16 лет обоих полов, которым выполнялась коррекция зубочелюстных аномалий с помощью несъемной ортодонтической аппаратуры. Слюну собирали 3 раза: в начале лечения, через три, шесть месяцев после начала лечения. При исследовании фации определяли качественные (оценивали взаимное расположение кристаллов, их форму, симметричность ответвлений, описывали рисунок, который образовывался после высыхания капли, неравномерность толщины одной фигуры) и количественные (размеры, относительную плоскость белковой, промежуточной и солевой зон, подсчитывали количество стволов без разветвлений, с треугольными микроотростками) характеристики кристаллообразования. Выводы. Использование несъемной ортодонтической аппаратуры ведет к нарушению кристаллизации слюны. Пик нарушения приходится на 6-й месяц лечения ортодонтическими конструкциями.

Recently a lot of new diagnostic technologies are implemented in all branches of medicine, which are based on the micromorphological picture of dried biological liquids. Aim. To study the variation in shaping crystalline aggregates of children aged 7–16 years with non-removable orthodontic equipment. Materials and methods. Drops of the biological liquid were applied on a skim object-plate placed horizontally. Volume of the drop was 0.2 mL. Diameter of the drop on object-plate was 5–7 mm. Average thickness – approximately 1 mm. At a temperature of 20–25 degrees and relative humidity of 65–70 % the samples were dried. The dried drop (facies) was examined under the microscope and photographed. Results. As the results of quantitative research we can identify the following types of oral fluid system: facies that cover an area of salt crystals up to70–75 %, facies that cover an area of salt crystals up to 20–70 %, facies that cover an area of salt crystals up to 20 %. As a result of microscopy we have identified 3 groups of saliva structuring: in the central (salt area) of the drug there is indicated the only structure of crystals dendritic processes, which tend to merge with themselves. Peripheral zone is wide and free of crystal. Crystallization starts in the transition zone. In another group in the central area of the salt drug there are isolated single cruciform crystals with less fewer dendritic processes. Peripheral zone is narrowed, has radial cracks and multidirectional shallow cracks. The process of crystallization starts in the protein area (extended transition zone). In the third group the central zone of salt drug there are a lot of amorphous structures, single chips of crystals and dendritic formations. Peripheral (protein) zone is narrow, look like a strip with many randomly distributed fissures and crystal-like formations. Dried drop of saliva of children of 7–16 years is characterized by a clear picture of large crystalline structures which go from the center of a drop and merge forming so-called horsetails or ferns. Quantitative indicators of morphological characteristics of crystalline aggregates of mixed saliva: the length of the crystal to the point of branching, the angle of branching, the number of generations of branches of the 1st, 2nd, and others orders, crystal width, crystal length, number of microbranches on the length of the crystal. Quality indicators: uneven thickness of one figure, asymmetry of branches, availability of symmetric and asymmetric processes, the rods without branching with long microprocesses, asymmetry, cross-shaped crystals. Using of fixed orthodontic equipment led to disruption of saliva crystallization. The most movers were for a 6-month treatment of orthodontic appliances. Conclusions. Crystallographic methods can serve as a sensitive indicator of the functional state not only of the oral cavity, but of the whole organism in general. Crystallography of the oral fluid can be seen as fairly simple, economical, non-invasive and informative way of testing the condition of the body as a whole and state of cavity of mouth.