Суб’єктно-об’єктний взаємозв’язок банківської системи та ринку інноваційного інвестування

Abstract

Однією з причин неефективного фінансово-кредитного забезпечення інноваційного процесу є невпорядкованість руху капіталу від його власників до споживачів, неокресленість інституційного й правового поля та ринкового простору акумуляції ресурсів, їх трансформації в продуктивний капітал, невідповідність між попитом та пропозицією, а також неврегульованість дій учасників комерційних угод в цій сфері. Для вирішення цієї проблеми пропонується в структурі фінансового ринку виокремити ринок інноваційного інвестування та визначити його як сукупність економічних відносин між постачальниками інвестиційних ресурсів, їх споживачами (суб’єктами інноваційної діяльності), посередниками з приводу акумуляції розрізнених інвестиційних потоків та трансформації їх у продуктивний капітал на основі взаємодії попиту та пропозиції в межах інституційного й правового поля з метою подальшого використання його для виробництва інновації та еквівалентного обміну платоспроможного попиту покупця права володіння, користування і розпорядження нею на споживчу цінність, укладену в ній.