Щодо компетенції навчальних закладів у відносинах зі споживачами освітніх послуг

Abstract

Зобов’язання ВНЗ вести освітню діяльність випливає з чинного законодавства і наявності у нього свідоцтва про державну акредитацію, але ніяк не з договору. Диплом про освіту дається не в силу договору, а у зв’язку з тим, що випускник ВНЗ володіє необхідним рівнем знань, вмінь та навичок і успішно витримав випускні іспити. Не договором, а чинним законодавством визначаються і обов’язки учнів. Проте таку позицію можна підтримати лише в цілому, оскільки договір не може не породжувати прав та обов’язків, а відповідно не бути компетенційним актом. Інакше нівелюється саме значення договору. Дійсно, основний обсяг компетенції НЗ у відносинах із споживачами своїх послуг та іншими суб’єктами господарювання чи державними органами визначається законодавством. Проте окрема частина взаємних прав та обов’язків НЗ і замовників виникає на основі договору. Серед них можна назвати чи не найбільш важливі на сьогоднішній день питання про розмір і порядок оплати споживачем чи замовником наданих освітніх та інших послуг. А загалом обсяг компетенції НЗ у відносинах зі споживачами може ситуативно варіюватися і не може визначатися за правилами будь-якої однієї галузі права.