Деякі аспекти профілактики злочинності неповнолітніх

Abstract

Стаття присвячена висвітленню питань профілактики злочинів, які вчиняються неповнолітніми особами, зокрема, дослідженню сучасних заходів запобігання таких правопорушень та знаходженню шляхів запровадження ефективного міжнародного досвіду в практику протидії цьому типу злочинності в Україні. У роботі з’ясовано, що саме у підлітковому віці юнаки та дівчата стають організаторами чи членами різних неформальних підліткових організацій чи груп, в яких формується особлива мова спілкування «сленг» та застосовується невербальне спілкування. Зазначено, що злочинність неповнолітніх являє собою своєрідний індикатор соціальної ситуації в державі, що якісно і кількісно відрізняється від злочинності дорослих осіб, та який характеризується не тільки соціально-психологічними особливостями, а й правовим статусом в суспільстві. Також у роботі проаналізовано характерні риси підліткового віку, які впливають на формування їх злочинної поведінки, які полягають у мінливості настрою, наслідування чиєїсь поведінки, жорстоке відношення до своїх жертв, тощо. Зроблено акцент на статистичні дані, які засвідчили зростання злочинності серед неповнолітніх в третині областей України. Авторами визначено перелік основних державних органів, які здійснюють певні повноваження щодо соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень. З метою підвищення рівня ефективності боротьби зі злочинністю неповнолітніх було звернуто увагу на міжнародний досвід в аспекті профілактики таких правопорушень. Також у статті було названі основні напрямки вирішення проблем у профілактиці злочинності неповнолітніх, таких як: викорінення причин і умов, що породжують підліткові злочинні групи, налагодження чіткої взаємодії всіх державних органів, що працюють в напрямі профілактики злочинності неповнолітніх, виявлення дорослих осіб, що втягують підлітків у злочинну діяльність, вчасно правова поінформованість про караність за правопорушення скоєні, навіть, у підлітковому віці, а також правильне застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх.

Статья посвящена освещению вопросов профилактики преступлений, совершаемых несовершеннолетними лицами, в частности, исследованию современных мер предупреждения таких правонарушений и нахождению путей внедрения эффективного международного опыта в практику противодействия этому типу преступности в Украине. В работе установлено, что именно в подростковом возрасте юноши и девушки становятся организаторами или членами различных неформальных подростковых организаций или групп, в которых формируется особый язык общения «сленг» и применяется невербальное общение. Отмечено, что преступность несовершеннолетних представляет собой своеобразный индикатор социальной ситуации в государстве, качественно и количественно отличается от преступности взрослых лиц, и которая характеризуется не только социально-психологическими особенностями, но и правовым статусом в обществе. Также в работе проанализированы характерные черты подросткового возраста, которые влияют на формирование их преступного поведения, которые заключаются в изменчивости настроения, подражания чьего-то поведения, жестоком отношении к своим жертвам, и тому подобное. Сделан акцент на статистические данные, которые показали рост преступности среди несовершеннолетних в трети областей Украины. Авторами определен перечень основных государственных органов, осуществляющих определенные полномочия по социальной защите детей и профилактики среди них правонарушений. С целью повышения уровня эффективности борьбы с преступностью несовершеннолетних было обращено внимание на международный опыт в аспекте профилактики таких правонарушений. Также в статье было названы основные направления решения проблем в профилактике преступности несовершеннолетних, такие как: искоренение причин и условий, порождающих подростковые преступные группы, налаживание четкого взаимодействия всех государственных органов, работающих в направлении профилактики преступности несовершеннолетних, выявление взрослых лиц, вовлекающих подростков в преступную деятельность, вовремя правовая осведомленность о наказуемости за правонарушения совершенные даже в подростковом возрасте, а также правильное применение мер в отношении несовершеннолетних.

The article is devoted to the prevention of juvenile delinquency, in particular, the study of modern measures for preventing such violations and finding ways to introduce effective international experience into the practice of counteracting this type of crimes in Ukraine. It was found that adolescent boys and girls could become organizers or members of various informal adolescent organizations or groups where a special language, slang, is formed and nonverbal communication is used. It is noted that juvenile delinquency is a kind of indicator of the social situation in the state that qualitatively and quantitatively differs from the crimes committed by adults, and is characterized both by social and psychological characteristics and the legal status in society. The paper analyzes the characteristic features of adolescents, which affect the formation of their criminal behavior, which consist in the mood change, imitation of someone’s behavior, cruel attitude to their victims, etc. The emphasis is put on statistical data, which showed the growth of crime among minors in a third of the regions of Ukraine. The article defines the list of the main state bodies exercising certain powers for the social protection of children and prevention of juvenile delinquency. To improve the effectiveness of the fight against juvenile delinquency, attention was drawn to international experience in the aspect of prevention of such offenses. There are the following main areas of solving problems in the prevention of juvenile delinquency: eradication of causes and conditions that give rise to adolescent criminal groups, establishment of clear interaction of all state bodies working in the area of the prevention of juvenile delinquency, identification of adults involving teenagers in criminal activities, timely legal awareness of the penalties for offenses committed by adolescents, and the correct application of measures for the punishment of minors.