Сутність та особливості предмету застави в господарських відносинах

Abstract

У статті узагальнено особливості господарських відносин – врегульованих нормами господарського права відносин, що виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності, тісно з нею пов’язаної діяльності некомерційного характеру, а також відносин щодо державного регулювання господарської діяльності; проаналізовано історичні аспекти та сучасні підходи щодо застави та з’ясовано, що в силу застави заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом; з’ясовано сутність предмету застави в господарських відносинах, зокрема, визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави; обгрунтовано, що права заставодержателя на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором, на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором. Також ми з’ясували, що предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об’єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам’ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації; вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом. Одночасно, предметом застави в господарських відносинах є будь- яке майно або майнові права суб’єктів вказаних відносин, що можуть бути відчужені заставодавцем і на які може бути звернене стягнення з використанням необхідного механізму. Зміст заставних господарських відносин – це суб’єктивні права та обов’язки їх учасників.

The article summarizes the features of the economic relations regulated by rules of commercial law relations arising in the process of entrepreneurship, and closely related with the activities of non-commercial nature and relationship to state regulation of economic activities; analyzed the historical aspects and modern approaches of collateral and found that because of the pledge, the pledgee has the right in case of default by the pledger of the obligations secured by the pledge, to receive satisfaction through the pledged property mainly before other creditors of this debtor, unless otherwise provided by law; determined the nature of collateral in economic relations, in particular, it is determined that the collateral may be any property that may be alienated by the mortgagor and which may be foreclosed, the property that the pledger will acquire after the creation of the security; it is proved that the rights of the pledgee on the thing pledged, extend to its accessories unless otherwise provided by contract, to the fruits, products and income obtained from the use of the mortgaged property, in cases stipulated by the contract. We also found that the subject out of the pledge may be: cultural values, which are objects of right of state or municipal property and recorded or to be recorded in the State register of national cultural heritage; monuments of cultural heritage entered in the List of monuments of cultural heritage not subject to privatization; the requirements that have personal character and other requirements, the pledge of which is prohibited by law. At the same time, collateral in economic relations has any property or property rights of subjects of these relations, which can be disposed of by the mortgagor and which can be recovered using the appropriate mechanism. The contents of the pledge of economic relations – are the rights and duties of their participants.