Безготівкові розрахунки в Україні: проблеми та шляхи їх удосконалення

Abstract

На сьогодні можна впевнено сказати, що гроші є обов’язковим елементом у господарській діяльності, а саме: надання певних послуг, товарні поставки, виконання робіт тощо. Усі ці дії завершуються грошовими розрахунками: 1 форма ─ безготівкова, 2 форма – готівкова. Щодо першої форми розрахунку, то у сучасному світі вона є досить актуальною за другу. Безготівковим розрахункам властиві як переваги, так і недоліки, які потребують вирішенню. Так що ж це взагалі за форма розрахунку і з чим його їдять? Взагалі, безготівкові кошти виникли досить давно, наприкінці XVII ст. – на початку XVIII ст., проте в Україні почали широко застосовуватися лише на початку XXI ст. Підтвердженням цього є стаття 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року. Операція безготівкових розрахунків означає перерахування певної суми коштів з рахунку фізичної чи юридичної особина рахунок отримувача коштів. Форма розрахунку, яку ми досліджуємо, виникла для того, щоб знизити витрати на перевезення та зберігання готівки, крім того, знизити ризик торгового кругообігу від втрат грошей через крадіжку.