Мікроскопічні зміни тимусу за умов ушкоджуючого впливу експериментальної клітинної дегідратації

Abstract

Дослідження проведено на 36 білих щурах-самцях зрілого віку. Клітинна дегідратація легкого, середнього та важкого ступенів тяжкості моделювалася шляхом пиття тваринами 1,2% гіпертонічного розчину кухонної солі протягом десяти, двадцяти та тридцяти діб. Для вивчення структурних компонентів тимусу гістологічні зрізи фарбувалися гемотоксилін-еозином, за Ван-Гізон та метиленовим синім. Встановлено, що клітинна дегідратація суттєво однонаправлено змінює структуру загруднинної залози. При клітинному зневодненні в переважній більшості спостережень в тимусі в усі терміни експерименту виявляється акцидентальна трансформація II фази, що характеризується вогнищевою делімфатизацією кори тимічних часточок. На 30 добу іноді має місце виражена фолікулярна гіперплазія кори тимуса, поєдана з акцидентальною трансформацією II фази. Показники кількісті клітин лімфоїдної популяції тимуса в обох шарах зменшуються, але практично не відрізняються в динамиці незалежно від ступеня тяжкості клітинної дегідратації.

Исследование проведено на 36 белых крысах-самцах зрелого возраста. Клеточная дегидратация легкой, средней и тяжелой степеней тяжести моделировалась путем питья животными 1,2% гипертонического раствора поваренной соли в течение десяти, двадцати и тридцати суток. Для изучения структурных компонентов тимуса гистологические срезы окрашивались гемотоксилин-эозином, по Ван-Гизон и метиленовым синим. Установлено, что клеточная дегидратация существенно однонаправленно меняет структуру вилочковой железы. При обезвоживании в подавляющем большинстве наблюдений в тимусе во все сроки эксперимента определяется акцидентальная трансформация II фазы, которая характеризуется очаговой делимфатизацией коры тимических долек. На 30 сутки иногда имеет место выраженная фолликулярная гиперплазия коры тимуса, в сочетании с акцидентальной трансформацией II фазы. Показатели количества клеток лимфоидной популяции тимуса в обоих слоях уменьшаются, но практически не отличаются в динамике, независимо от степени тяжести клеточной дегидратации.

Thymus is a central lymphoid organ where T-lymphocytes are succumb to the differentiation and maturation autonomously in the cortex, without the need for antigenic stimulation. This is essential for the normal development and functioning of the immune system and for maintaining homeostasis in the body. Thymus is a sensitive organ that responds to the action of stress factors by changing histoarchitectonics, which is considered particularly relevant for screening the state of the immune system. In addition, it is believed that the fundaments of the alteration of the function of any organ are more or less morphological changes. The study was conducted on 36 white male mature rats. During 10, 20 and 30 days was modeled mild, medium and severe cellular dehydration by drinking 1,2 % hypertonic solution of the сooking salt. To study the structural components of the thymus, the histological sections were stained by hemotoxylin-eosin, Van Gyzon and methylene blue. The description of the thymus structural components was performed according to the International Histological nomenclature. Histological studies were conducted on a light microscope "Olympus" with photographic recording of a morphological picture by a Baumer / optronic camera, СX05c. The cortex, medulla and stromal components ratio of the thymus was performed using the computer analysis system "Digimizer". The number of cells of the lymphoid population in the field of sight in the area of 0.009 mm2 (magnification x1000) in the cortical and medullar substances was determined using the ImageJ program in semifine sections. The research was conducted in 10 eyeshots of the thymus histological section of each rat. For each of the indicators the average and standard error for each experimental animal was calculated. The morphological structure of the thymus in the control group of rats does not differ from the one described in the articles of the researchers and textbooks of histology devoted to the structure of the thymus. In the experimental group was established that cellular dehydration significantly unidirectionally changes the structure of the thymus. The overwhelming majority of observations due to cellular dehydration in all terms of the experiment induce II phase of accidental transformation characterized by focal delimphatization of cortical lobules with an increase in the number of tingible body macrophages as in cortical as in medullar compartments. On 30st day occasionally there is pronounced follicular hyperplasia of the thymus, combined with the II phase of accidental transformation. In part of the observations on 30st day there is a noticeable locular devastation of the thymus cortex. Indicators of the number lymphoid population cells decrease in both layers, but practically do not differ in dynamics regardless of the degree of severity of cellular dehydration. Summarizing the above, we can conclude that cellular dehydration leads to significant microscopic changes in the thymus at all stages of severity, which in most cases are limited to the accidental II phase of transformation, with a decrease in the number of lymphoid population cells in the cortical and medullar substances. The revealed changes are not specific.