Досвід партисипативного бюджетування та його уроки для публічного фінансового менеджменту

Білоус, Ю.Г.

Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64982

Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item

Title	Досвід партисипативного бюджетування та його уроки для публічного фінансового менеджменту
Authors	Білоус, Ю.Г.
ORCID
Keywords	бюджет міста бюджет города city budget партисипативне бюджетування партисипативное бюджетирование participative budgeting бюджетні кошти бюджетные средства budgetary funds
Type	Conference Papers
Date of Issue	2017
URI	http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64982
Publisher	Сумський державний університет
License	Copyright not evaluated
Citation	Білоус, Ю.Г. Досвід партисипативного бюджетування та його уроки для публічного фінансового менеджменту [Текст] / Ю.Г. Білоус; наук. кер. Н.В. Котенко // Економічні проблеми сталого розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів, аспірантів і молодих, присвяченої 80-річчю від дня народження професора Олега Балацького, м. Суми, 21-25 квітня 2017 р. / за заг. ред.: Т.А. Васильєвої, Г.О. Швіндіної. – Суми: СумДУ, 2017. – С. 82-83.
Abstract	Бюджет участі – це частка бюджету міста, яка може бути використана громадою на втілення проектів, задля покращення розвитку міста, які є найважливішими з погляду самих мешканців, а не місцевої влади. У світі партисипативне бюджетування почало впроваджуватися ще у 1989 році в місті Порту Алегрі, що в Бразилії. Причинами впровадження даного бюджетування були: високий рівень освіченості; проблеми з бюджетом (98% - операційні потреби, а лише 2% - інвестування та будівництво; мешкання майже третини жителів у малопридатних для життя нетрях. Впровадження практики, в даному місті, зазнало успіху і призвело до вдосконалення інфраструктури; зменшенню політичної напруженості в громаді; покращення культури сплати податків мешканцями міста; підвищення обізнаності громадян з питань використання бюджетних коштів; появи практики добровільної участі громадян у реалізації проектів шляхом власних внесків; зменшення адміністративних витрат; зменшення корупції; створення нової громадянської культури; забезпечення участі у нарадах жінок (51% від кількості усіх учасників), тоді як раніше жінки були практично виключені зі світу політики; забезпечення умов проживання: водопостачання було проведено до усіх житлових будинків, з’явилося соціальне життя; покращення показників освіченості та охорони здоров’я серед населення; оптимізування системи громадського транспорту.
Appears in Collections:	Наукові видання (ННІ ФЕМ)