Біологічне моделювання цукрового діабету І типу за допомогою алоксану зі зміненими хімічними властивостями

Abstract

Стаття присвячена порівняльному аналізу впливу свіжеприготованого розчину аллоксана і аллоксана, що перебував протягом 30 діб у негерметичній упаковці на клінічну картину цукрового діабету I типу. Дослід проводили на 60-ти експериментальних білих щурах, масою 150-200 гр., молодого віку (24 тижня) обох статей, які утримувалися в умовах віварію Медичного інституту, кафедри морфології. Експеримент тривав 60 діб. Важливою умовою для моделювання цукрового діабету є введення розчину аллоксана після 10-годинного голодування. Дигідрат аллоксана вводили інтраперитонеально одноразово у вигляді 0,9% нормального сольового розчину в дозі 150 мг / кг Після введення свіжого розчину аллоксана у експериментальних тварин розвинулася клінічна картина цукрового діабету I типу: полідипсія, полифагия, поліурія з глюкозурією, зниження маси тіла, значне підвищення глюкози в крові, а у щурів, яким був введений алоксаном місячної давності, симптоматика була набагато слабкіше.

Статья посвящена сравнительному анализу влияния свежеприготовленного раствора аллоксана и аллоксана, что находился в течение 30 суток в негерметичной упаковке на клиническую картину сахарного диабета I типа. Опыт проводили на 60-ти белых экспериментальных крысах, массой 150-200 гр., молодого возраста (24 недели) обеих полов, которые содержались в условиях вивария Медицинского института, кафедры морфологии. Эксперимент длился 60 суток. Важным условием для моделирования сахарного диабета является введение раствора аллоксана после 10-ти часового голодания. Дигидрат аллоксана вводили интраперитонеально однократно в виде 0,9% нормального солевого раствора в дозе 150 мг / кг. После введения свежего раствора аллоксана у экспериментальных животных развилась клиническая картина сахарного диабета I типа: полидипсия, полифагия, полиурия с глюкозурией, снижение массы тела, значительное повышение глюкозы в крови, а у крыс, которым был введен аллоксаном месячной давности, симптоматика была намного слабее.

The article is devoted to a comparative analysis of the effect of a freshly prepared solution of alloxan and alloxan that was in a leaky package for 30 days on a clinical picture of type I diabetes mellitus. The experiment was carried out on 60 white experimental rats weighing 150-200 gr., young age (24 weeks) of both sexes, which were kept in the conditions of the Vivarium of the Medical Institute, the Department of Morphology. The experiment lasted 60 days. An important condition for the modeling of diabetes mellitus is the administration of the alloxan solution after a 10-hour fasting. Alloxan dihydrate was administered intraperitoneally once as a 0.9% normal saline solution at a dose of 150 mg / kg. After the introduction of a fresh alloxan solution, a clinical picture of type I diabetes mellitus was developed in experimental animals: polydipsia, polyphagia, polyuria with glucosuria, weight loss, significant increase in blood glucose, and in rats treated with an alloxan of a month ago, symptoms were much weaker.