Постнекласичний аналіз антропологічного змісту практики мікромініатюри

Abstract

У статті вперше аналізуються антропологічні особливості практики мікромініатюри з використанням постнекласичної методології. З позицій тоталогічного підходу в практиці виявляються два її взаємопов’язані етапи, практика Я-буття та практика Все-буття, які відповідають різним типам цілісності самого митця, атрибутивному та біфуркаційному. Доводиться, що створення мікромініатюри відбувається лише на другому етапі практики після внутрішніх самозмін митця, зумовлених гармонізацією в ньому всіх антропологічних процесів.

The article firstly deals with the anthropological features analysis of micro miniature practice using postnonclassical methodology. From the standpoint of totallogical approach in practice, there are two interrelated stages, practice of I-being and practice of All-being, which correspond to the different types of the artist’s integrity, attributive and bifurcational. It is proved that the micro miniature creation occurs only at the second stage of the practice after the internal self-change of the artist, caused by the harmonization of all anthropological processes. Considering the two-stage structure of practice and rapid identification of the artist’s potential opportunities, the comparative analysis of the micro miniature practice and religious practice as spiritual is conducted.