Классическая и неклассическая философия в их отношении к традиции

Abstract

Опираясь на многочисленные примеры, автор анализирует главные установки классического и неклассического типов философствования, различающиеся между собой по специфике задания проблемной сферы философского знания, способам его организации, стилю мышлении, трактовке базовых философских концептов и т.д. Акцент в статье сделан на выявление принципиально разного отношения этих двух исторических типов философствования к традиции. Продемонстрировано, в частности, как и когда зарождается это новое отношение к традиции, суть которого в попытках обосновать полное отсутствие в истории философии вечных или “сквозных” тем и проблем, а также фиксированного метасловаря, которые обеспечивали бы единое логическое пространство для философского дискурса.

Based on numerous examples, the author analyzes the main attitudes of the classical and non-classical types of philosophizing, differing in the specifics of the task of the problematic sphere of philosophical knowledge, the methods of its organization, the style of thinking, the interpretation of basic philosophical concepts, etc. The emphasis in the article is made on revealing fundamentally different attitudes of these two historical types of philosophizing to tradition. It is demonstrated, in particular, how and when this new attitude to tradition arises, the essence of which is in attempts to substantiate the complete absence in the history of philosophy of eternal or “cross-cutting” themes and problems, as well as a fixed meta-dictionary that would provide a single logical space for philosophical discourse.

Опираючись на численні приклади, автор аналізує головні установки класичного і некласичного типів філософствування, що розрізняються між собою за специфікою завдання проблемної сфери філософського знання, способам його організації, стилю мислення, трактуванні базових філософських концептів і т.д. Акцент у статті зроблено на виявлення принципово різного ставлення цих двох історичних типів філософствування до традиції. Продемонстровано, зокрема, як і коли зароджується це нове ставлення до традиції, суть якого в спробах обґрунтувати повну відсутність в історії філософії вічних або “наскрізних” тем і проблем, а також фіксованого метасловника, які забезпечували б єдиний логічний простір для філософського дискурсу.