Функціонально-прагматичні тенденції комерційних номінацій

Abstract

Стаття вивчає функціональні можливості маркувальних найменувань, які закономірно стали предметом міждисциплінарного дослідження цілого комплексу гуманітарних наук. На цій основі виникла можливість і власне лінгвістичної інтерпретації прагматичних маркувань – брендів. Це штучні слова (штучна номінація), але на цій підставі вони не можуть вважатися маргінальними. Ім'я ідентифікує лише окремий референт. Це індивідуальне обмеження у вживанні складає основу відношень між іменами власними (брендами) і об`єктами / поняттями маркетингової сфери. Будь-які лексичні одиниці можуть стати структурною основою для виникнення імені власного блендингового типу. Семантичний зміст рекламного імені / бренда інколи або частіше за все виходить за межі сем слів, елементи яких складають цей бленд. Матеріалом для утворення рекламних імен можуть слугувати апелятивні одиниці загального лексикону мови, але, переходячи до розряду онімів в межах дискурсу, вони деструктуруються і десемантизуються повністю або змінюють / доповнюють свою семантику, закріплюючись за конкретним референтом. Дослідження доводить необмежені потенції функціонально-прагматичних тенденцій комерційних найменувань як правомочної частини лексикону англійської мови.

The article touches upon the problems of artificial nomination based on the material of blended commercial onyms / brands within advertisement discourse. Lately many trade names have got the status of brands and have become the subject of an interdisciplinary study of humanities. Hence, there is an interest to linguistic investigation of brands pragmatic function. Brands, as an integral part of the advertising discourse, function as advertisement onyms and differ from the other varieties of proper names owing to their stylistic colouring that serves to attract attention of the addresser. The system of trade names / brands, popular at a certain time in one or another linguistic culture, contains information about the features of social organization, economic structure, preferences, tastes, material and spiritual culture of the society. These are artificial words (artificial nomination), but they cannot be considered marginal. A name identifies only a single referent. This individual restriction in use forms the basis of the relationship between proper names (brands) and objects / concepts in the marketing sphere. Any lexical unit can produce the proper name of blend type. The semantic content of the ad name / brand often goes beyond the semantic structure of words whose elements make up this blend. The material for the creation of advertising names can serve as appellative units of the general lexicon, but getting to the category of onyms they are destructured / changed semantically, been fixed to a particular referent. In the context brand onyms sometimes even acquire a new semantic and stylistic content that proves unlimited potential of functional-pragmatic tendencies of commercial names as the legitimate part of the English language lexicon.

Статья изучает функциональные возможности маркировочных наименований, многие из которых, получив статус брендов, в условиях рыночной экономики закономерно стали предметом междисциплинарного исследования целого комплекса гуманитарных наук. На этой основе появилась возможность и собственно лингвистической интерпретации прагматических тенденций брендов. Это искусственные слова (искусственная номинация), но на этом основании они не могут считаться маргинальными. Имя идентифицирует лишь отдельный референт. Это индивидуальное ограничение в употреблении составляет основу отношений между именами собственными (брендами) и объектами / понятиями маркетинговой сферы. Любые лексические единицы могут стать структурной основой для возникновения имени собственного блендингового типа. Семантическое содержание рекламного имени / бренда иногда или чаще всего выходит за пределы сем слов, элементы которых составляют этот бленд. Материалом для образования рекламных имен могут служить апеллятивные единицы общего лексикона языка, но, переходя в разряд онимов на синхронном уровне, они деструктурируются и десемантизируются полностью или изменяют / дополняют свою семантику, закрепляясь за конкретным референтом. Исследование доказывает неограниченные потенции функционально-прагматических тенденций коммерческих наименований как правомочной части лексикона английского языка.