Суфікс -а(ва) в українській мові ХІ-ХІІІ століть

Abstract

У статті з’ясовуються питання історії, структурно-семантичних і словотвірних особливостей похідних іменників з суфіксом -а(ва). Встановлено, що в праслов’янській мові в низці віддієслівних і відіменникових дериватів прозирає тенденція формування функцій форманта -(а)va: продукування збірних іменників та абстрактних віддієслівних назв. На матеріалі мовних фактів із пам’яток ХІ-ХІІІ століть в основному доведено, що підтримується здатність суфікса -(а)ва творити іменники від дієслівних та іменних основ, але піку продуктивності в давній руськоукраїнській мові цей формант ще не досяг. Зберігається тенденція до закріплення ідентифікувальної функції цього суфікса – творення збірних іменників.

The article deals with the issues of history, structural-semantic and word-building features of derivative nouns with the suffix -а(ва). The taxonomy of nouns with suffix -а(ва) is detailed at the stages of the Ukrainian language history, referred to the Old Ukrainian age. This will help to determine more precisely the time and conditions when this suffix has finally become recognizable in feminine nouns. The number and lexical word-formative specificity of reconstructed Proto-Slavic derivatives with the suffix -а(ва) demonstrate the ability of this formant to be combined with verbal and nominal stems. The lexical word-formative nature of the Proto-Slavic derivatives with the suffix -а(ва) differs in semantic and word-building, that confirms the fact of its polyfunctionality. It is established that in the Proto-Slavic language in a chain of verbal and nominalizing derivatives, there is a clear tendency of forming the functions of the formant -а(ва): the production of collective nouns and abstract verbal nominations. Suffix -а(ва) was referred to moderately productive formants in the Proto-Slavic language. In the Ukrainian language of the XI-XIII centuries the ability of the suffix -а(ва) to form feminine nouns from verbal and nominal stems is supported. In verbal word-formation this suffix primarily created abstract nouns for the designation of the objectified action, process, but also was used in formation of verbal nouns with a specific meaning. Particular Proto-Slavic verbal derivatives with denotative meaning were found in later than the 11th-13th centuries monuments, so these derivatives, obviously, functioned during the period studied. Substantive lexical word-formative types with the mentioned formant are heterogeneous (names of objects, names of persons), but there is a tendency to consolidate the identifying function of this suffix – the formation of collective nouns. The small number of new derivatives with -а(ва) in the monuments of the Ukrainian language of the XI-XIII centuries proves that the peak of productivity of this formant has not been reached yet, and the subsystem of derivative nouns with the suffix -а(ва) has undergone slight changes in terms of semantically-derivative specificity in comparison with the Proto-Slavic period.

В статье освещаются вопросы истории, структурно-семантических и словообразовательных особенностей производных существительных с суффиксом -а(ва). Установлено, что в праславянском языке в ряде отглагольных и отименных дериватов просматривается тенденция формирования функций форманта -(а)va: продуцирование собирательных имен существительных и абстрактных отглагольных существительных. На материале языковых фактов из письменных источников XI-XIII веков доказано, что способность суффикса -(а)ва образовывать существительные от глагольных и именных основ поддерживается, но пика продуктивности в древнем русскоукраинском языке этот формант еще не достиг. Сохраняется тенденция к закреплению идентифицирующей функции этого суффикса – деривация собирательных существительных.