Main development drivers of start-up companies within start-up ecosystems: the case of Lithuania

Abstract

The purpose of the present publication is to examine the main development drivers of start-up companies in start-up ecosystems. The research question: what are the main drivers of start-up companies within start-up ecosystems in countries with still a relatively limited experience of enhancing dimensions of ecosystems? Therefore, the case of one country (Lithuania) was chosen to overview the transformation process of this economy from the stage where start-ups operate alone in a very weak system without potential synergy effects among peers and other stakeholders to the stage where companies help each other to move to the further development stage and sustain in the market. The weaknesses, mistakes, strengths and techniques of Lithuania could be useful for other countries of the same group to improve their start-up ecosystems. To ingeniously identify and examine the principle drivers of start-up companies within start-up ecosystems, the triangulation method is used where the scientific literature review, quantitative survey and qualitative expert interviews are conducted and results of three sub-researches compared. This research is one of the first from the same series on main drivers of start-up companies as each start-up ecosystem dimension and driver of start-up companies deserve an independent research and analysis.

Мета статті - вивчити основні чинники розвитку стартап компаній в стартап екосистемах. Дослідницьке питання: які основні рушійні сили стартап компаній в стартап екосистемах в країнах, де як і раніше існує відносно обмежений досвід підвищення аспектів екосистем? Тому приклад однієї країни (Литва) був обраний для огляду процесу трансформації цієї економіки з тієї стадії, коли стартапи працюють самостійно в дуже слабкій системі без потенційних синергетичних ефектів серед ровесників та інших зацікавлених сторін, на етап, коли компанії допомагають одна одній перейти на наступну стадію розвитку і утриматися на ринку. Слабкі сторони, помилки, сильні сторони і методи Литви можуть бути корисні для інших країн тієї ж групи, щоб поліпшити свої початкові екосистеми. Щоб виявити і дослідити основні чинники стартап компаній в пускових екосистемах, для проведення огляду наукової літератури були використані метод тріангуляції, кількісне опитування і якісні експертні інтерв'ю, а також результати трьох суб-досліджень. Це дослідження є одним з перших в серії за основними факторами розвитку стартап компаній, оскільки кожне початкове значення екосистеми і фактор для стартап компаній заслуговують незалежного дослідження і аналізу.

Цель статьи – изучить основные факторы развития начинающих компаний в стартап экосистемах. Исследовательский вопрос: каковы основные движущие силы начинающих компаний в стартап экосистемах в странах, где по-прежнему существует относительно ограниченный опыт повышения аспектов экосистем? Поэтому пример одной страны (Литва) был выбран для обзора процесса трансформации этой экономики с той стадии, когда стартапы работают одни в очень слабой системе без потенциальных синергетических эффектов среди ровесников и других заинтересованных сторон, на этап, когда компании помогают друг другу перейти на следующую стадию развития и удержаться на рынке. Слабые стороны, ошибки, сильные стороны и методы Литвы могут быть полезны для других стран той же группы, чтобы улучшить свои начальные экосистемы. Чтобы выявить и исследовать основные факторы стартап компаний в пусковых экосистемах, для проведения обзора научной литературы были использованы метод триангуляции, количественный опрос и качественные экспертные интервью, а также результаты трех суб-исследований. Это исследование является одним из первых в той же серии по основным факторам развития начинающих компаний, поскольку каждое начальное значение экосистемы и фактор для начинающих компаний заслуживают независимого исследования и анализа.