Аналіз результатів використання похідних плазми крові під час процедури дентальної імплантації у пацієнтів похилого віку

Abstract

Актуальність: Зважаючи на невідповідність існуючих даних щодо перспективи та ефективності використання похідних продуктів плазми крові та проблематику оптимізації підходів стоматологічної реабілітації серед пацієнтів похилого віку, актуальним залишається питання аналізу показників успішності імплантації під час модифікації алгоритмів ятрогенного втручання із застосуванням продуктів L-PRF та PRGF.

Мета: Проаналізувати вплив продуктів плазми крові збагачених тромбоцитароно-лейкоцитарними елементами та факторами росту на короткострокові результати дентальної імплантації у пацієнтів похилого віку.

Матеріали і методи: З метою реалізації дослідження на базі Університетської стоматологічної поліклініки (м. Ужгород) було відібрано 46 пацієнтів (24 – жіночої статі та 22 – чоловічої) похилого віку (60–75 років) із наявними дистально необмеженими дефектами зубного ряду на нижній щелепі. У всіх пацієнтів групи вибірки імплантація в області дефекту зубного ряду з однієї сторони щелепи проводилася за класичним протоколом (підготовка області остеотомії по шаблону, установка імплантата, ушиття області втручання) – контрольна група, а з іншої за модифікованим, який передбачав додаткове використання похідних плазми крові у формі L-PRF (21 пацієнт) – група дослідження 1 та PRGF (25 пацієнтів) – група дослідження 2. Усім пацієнтам групи вибірки проводилося дослідження області імплантації з використанням конусно-промененої комп’ютерної томографії, оцінка стабільності дентальних імплантатів, оцінка якості кісткової тканини.

Результати: Рівень периімплантаційних ускладнень у всіх групах дослідження зважаючи на наявний розмір досліджуваних вибірок та короткий період спостереження не перевищував 10 %, що можна вважати прийнятним показником ефективності проведених ятрогенних втручань. Потенційними факторами, що негативно впливали на рівень успішності імплантатів можна вважати жіночу стать пацієнтів похилого віку та низьку щільність кісткової тканини, проте виходячи із одиничності неуспішних клінічних випадків та відносно короткого періоду спостереження достовірних даних щодо об’єктивної причини розвитку периімплантаційних ускладнень встановити так і не вдалось.

Висновок: В ході диференційованого підходу до проведення процедури дентальної імплантації із використанням похідних продуктів плазми крові у формі L-PRF чи PRGF було визначено, що використання тромбоцитарно-лейкоцитарного фібринового субстрату сприяє кращій стабілізації дентальних імплантатів через 3 місяці після імплантації, а використання обох видів дериватів плазми крові зменшує динаміку редукції кісткової тканини в периімплантатній області у аналогічний термін спостереження.

Актуальность: Учитывая несоответствие существующих данных о перспективах и эффективности использования производных продуктов плазмы крови и проблематику оптимизации подходов стоматологической реабилитации среди пациентов пожилого возраста, актуальным остается вопрос анализа показателей успешности имплантации при модификации алгоритмов ятрогенного вмешательства с применением продуктов L-PRF и PRGF.

Цель: Проанализировать влияние продуктов плазмы крови обогащенных тромбоцитарно-лейкоцитарными элементами и факторами роста на краткосрочные результаты дентальной имплантации у пациентов пожилого возраста.

Материалы и методы: С целью реализации исследования на базе Университетской стоматологической поликлиники (г. Ужгород) было отобрано 46 пациентов (24 – женского пола и 22 – мужского) пожилого возраста (60–75 лет) с имеющимися дистально неограниченными дефектами зубного ряда на нижней челюсти. У всех пациентов группы выборки имплантация в области дефекта зубного ряда с одной стороны челюсти проводилась по классическим протоколом (подготовка области остеотомии по шаблону, установка имплантата, ушивание области вмешательства) – контрольная группа, а с другой – по модифицированному, который предусматривал дополнительное использование производных плазмы крови в форме L-PRF (21 пациент) – группа исследования 1, и PRGF (25 пациентов) – группа исследования 2. Всем пациентам группы выборки проводилось исследование области имплантации с использованием конусно-лучевой компьютерной томографии, оценка стабильности дентальных имплантатов, оценка качества костной ткани.

Результаты: Уровень периимплантационных осложнений во всех группах исследования, учитывая имеющийся размер исследуемых выборок и короткий период наблюдения, не превышал 10 %, что можно считать приемлемым показателем эффективности проведенных ятрогенных вмешательств. Потенциальными факторами, которые негативно повлияли на уровень успешности имплантатов, можно считать женский пол пациентов пожилого возраста и низкую плотность костной ткани, однако исходя из единичности неуспешных клинических случаев и относительно короткого периода наблюдения достоверных данных относительно объективной причины развития периимплантацийних осложнений установить так и не удалось.

Вывод: В ходе дифференцированного подхода к проведению процедуры дентальной имплантации с использованием производных продуктов плазмы крови в форме L-PRF или PRGF было определено, что использование тромбоцитарно-лейкоцитарного фибринового субстрата способствует лучшей стабилизации дентальных имплантатов через 3 месяца после имплантации, а использование обеих видов дериватов плазмы крови уменьшает динамику редукции костной ткани в периимплантатной области в аналогичный срок наблюдения.

Introduction. Given the inconsistency of existing data about the prospects and effectiveness of using blood plasma derivatives and the problem of optimizing dental rehabilitation approaches among older patients, the question of analyzing the success rate of implants inserted during the modification of iatrogenic intervention algorithms with the use of L-PRF and PRGF products remains relevant.

Purpose. To analyze the influence of blood plasma products enriched with thrombocyte-leukocyte elements and growth factors on the short-term results of dental implantation among elderly patients.

Materials and Methods. 46 patients among patients of University Dental Clinic (Uzhhorod) (24 females and 22 males) aged from 60 to 75 years with distal unrestricted defects of dental rows at the area of mandible were selected to take part in the study by their own agreement. In all patients implantation at the one side of the jaw was carried out according to the classic protocol (preparation of the area of ​​osteotomy according to the classical pattern, implant placement with further suturing), but on the other side it was provided with the additional use of plasma derivatives in the form of L-PRF (21 patients – study group 1) and PRGF (25 patients – study group 2). All patients were diagnosed using cone-beam computer tomography (Planmeca ProMax 3D Classic). The assessment of the stability of dental implants was carried out by frequency resonance analysis using the Ostell device (Sweden). The assessment of bone tissue quality was performed by the Lekholm-Zarb scale, while the bone density estimation was performed in Hounsfield units in accordance with the Misch’s recommendations using Planmeca Romexis® Viewer software.

Results. Over the course of three months peri-implant lesions were registered among 9 implants (6.97 % of the total). From the standpoint of evaluating the implants success in each group, we can distinguish the following: in the group with the implementation of the classical protocol of implantation (control), the number of unsuccessful implants was 5 out of 53 (9.43 %); in the group where the implantation was performed using L-PRF the number of unsuccessful implants was 2 implants out of 40 (5.0 %) (study group 1); in the group where the implantation was performed using PRGF the number of unsuccessful implants was 2 out of 36 (5.56 %) (study group 2). The level of peri-implant complications in all study groups, given the size of the samples being studied, and the short observation period did not exceed 10 %, which can be considered an acceptable indicator of the effectiveness of the iatrogenic interventions. Potential factors that negatively impacted on the success rate of implants include the female gender among elderly patients and low density of bone tissue. Resorption rates of peri-implant bone level in the areas of L-PRF and PRGF use were lower compare to the control group, which confirms the fact that plasma derivatives contribute to retention of baseline parameters of bone tissue at least in the approximate time after implantation.

Conclusion. During the implementation of differentiated approach of dental implantation with the use of blood plasma products in the form of L-PRF or PRGF, it was determined that the use of platelet-leukocyte fibrin substrate contributes to better stabilization of dental implants 3 months after implantation procedure, and the use of both types of plasma blood derivatives reduces the dynamics of bone tissue reduction at the peri-implant region in a similar period of observation.