Особливості перебігу негоспітальної пневмонії у хворих з серцево-судинними подіями

Abstract

Підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень був виявлений у хворих на негоспітальну пневмонію (НП). Дані огляду літератури дають можливість припустити, що пневмококові пневмонії, старший вік, ниркова недостатність, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та інсулінозалежний цукровий діабет є факторами ризику виникнення серцево-судинних подій (ССП) у хворих з пневмоніями. Метою даного дослідження було виявити особливості перебігу пневмоній у пацієнтів з ССП, встановити додаткові чинники, що спричиняють ССП. Було проведено проспективне дослідження 420 пацієнтів, що лікувались в пульмонологічному та терапевтичному відділеннях КУ Сумської міської клінічної лікарні №. 1. Серед них чоловіків 241 (57 %), жінок 179 (43 %). Середній вік хворих склав 56,1 ± 18,5. Оцінювали частоту розвитку ССП таких як гострий набряк легенів, нові випадки та погіршення перебігу серцевої аритмії й хронічної серцевої недостатності ХСН під час госпіталізації пацієнтів з НП. Пацієнти, що мали ССП, порівнювались з такими, що не мали таких подій, для встановлення додаткових чинників, які підвищують або зменшують ризик таких ускладнень. Результати наших досліджень показали, що ССП мали місце у 51 (13 %) госпіталізованих хворих з НП. ССП у хворих на НП в більшій мірі мали місце у осіб, старших від 65 років з ФП, гіперліпідемією та пізньою госпіталізацією. Найбільш часто у хворих на НП в поєднанні з гіперліпідемією погіршувався перебіг ХСН. При високому індексі тяжкості пневмонії (ІТП) спостерігається високий ризик виникнення набряку легень. Обидва фактори ризику, гіперліпідемія та високий ІТП, майже в однаковій мірі сприяють виникненню аритмії. Тривалість лікування пацієнтів з ССП була статистично вищою, проте ранні наслідки НП у осіб з ССП та без них статистично не відрізнялись. Статини є препаратами, що покращують прогноз хворих на НП в поєднанні з ССЗ.

Повышенный риск развития сердечно сосудистых осложнений обнаружено у пациентов с внебольничной пневмонией (ВБН). Обзор литературы по этому вопросу дает возможность предположить, что пневмококковые пневмонии, пожилой возраст, почечная недостаточность, хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ), инсулинозависимый сахарный диабет – факторы риска возникновения сердечно-сосудистых событий (ССС) у больных с ВП. Целью нашего исследования было изучить особенности течения ВП у пациентов с ССС, определить дополнительные факторы, которые способствуют развитию ССС. Проведено проспективное исследование 420 пациентов, которые лечились в пульмонологическом и терапевтическом отделениях Комунального учреждения Сумской городской клинической больницы №1.Среди них мужчин 241 (57 %), женщин 179 (43 %). Средний возраст больных составил 56,1 ± 18,5. Оценивали частоту развития ССС таких как острый отек легких, новые случаи и ухудшения течения сердечных аритмий и случаи ухудшения течения хронической сердечной недостаточности (ХСН) во время госпитализации пациентов с ВП. Пациенты с ССС сравнивались с теми, которые не имели таких событий, для установлення дополнительных факторов, которые повышают или снижают риск этих событий. Результаты наших исследований показали, что ССС имеют место у 51 (13 %) госпитализированных больных с ВП. ССС в большей мере наблюдались у людей, старше 65 лет с фибрилляцией предсердий (ФП), гиперлипидемией и поздней госпитализацией. Наиболее часто у больных с ВП в сочетании с гиперлипидемией ухудшалось течение ХСН. При высоком индексе тяжести пневмонии (ИТП) наблюдался высокий риск возникновения отека легких. Оба фактора риска, гиперлипидемия и высокий ИТП, почти в одинаковой мере способствуют возникновению аритмий. Длительность лечения пациентов с ССС была статистически выше, но ранние последствия ВП у лиц с ССС и без них статистически не отличались. Статины являются препаратами, которые улучшают прогноз больных с ВП в сочетании с ССЗ.

An increased risk of developing cardiovascular complications was found in patients with community-acquired pneumonia (CAP). The literature review suggests that pneumococcal pneumonia, elder age, renal insufficiency, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and insulin-dependent diabetes mellitus are risk factors for cardiovascular events (CVE) in patients with pneumonia. The purpose of this study was to identify the peculiarities of the course of pneumonia in patients with CAP, to establish additional factors that lead to CVE. A prospective study was conducted in 420 patients who were treated in the pulmonary and therapeutic departments of the Sumy Clinical Hospital No 1. Among them, men were 241 (57 %), women were 179 (43 %). The average age of patients was 56.1 ± 18.5. We evaluated the incidence of CVE, such as acute pulmonary edema, new cases and worsening of cardiac arrhythmias and worsening of chronic heart failure in patients with CAP. Patients with CVE were compared with those who did not have such events to identify additional factors that increase or reduce the risk of such complications. The results of our research showed that CVE occurred in 51 (13 %) hospitalized patients with CAP. CVE in patients with CAP were more likely to occur in persons older than 65 years of age with atrial fibrillation (AF), hyperlipidemia and late admission. The most commonly in patients with CAP in combination with hyperlipidemia worsened the course of chronic heart failure (CHF). With a high pneumonia severity index (PSI), there is a high risk of pulmonary edema. Both risk factors, hyperlipidemia and high ITP, contribute almost equally to the onset of arrhythmia. The duration of treatment for patients with CVE was statistically higher, however, the early outcomes of patients with and without CVE did not differ statistically. Statins are drugs that improve the prognosis of patients with NF in combination with CVD.