Особенности новых медиа: человекоцентричность, сторителлинг, социализационное влияние

Abstract

Статтю присвячено особливостям нових медіа, зокрема, використанню людиноцентричних технологій, які орієнтовані на проблеми і потреби сучасної аудиторії, а також впливу нових медіа на процес соціалізації. Основним методом дослідження є контент-аналіз журналістських і PR-матеріалів, що дозволило визначити особливості комунікації з аудиторією в нових медіа. Розглянуто людиноцентричність як орієнтацію на проблеми і потреби читача, слухача, глядача нових медіа, що дозволило обґрунтувати появу «нішевих» медіа-проектів, які реалізують вузькоспеціалізовані інформаційні запити від цільової аудиторії та компаній-рекламодавців. Показано особливості сторітеллінгу як комунікаційної технології, що впливає на аудиторію нових медіа, зокрема, через використання актуальних інформаційних приводів та зв’язок героя історії з відомими подіями. Проаналізовано вплив нових медіа на соціалізацію сучасного індивіда, що полягає в трансляції уявлень про соціально схвалювані або несхвалювані моделі поведінки. В результаті обґрунтовано, що особливостями комунікації з аудиторією в нових медіа є використання людиноцентричних технологій, таких як сторітеллінг, інфографіка, нативна реклама. Отримані результати можуть бути використані журналістами-практиками для підвищення ефективності роботи сучасних медіа.

Статья посвящена особенностям новых медиа, в частности, использованию человекоцентричных технологий, которые ориентированы на проблемы и потребности современной аудитории, а также влиянию новых медиа на процесс социализации. Основным методом исследования является контент-анализ журналистских и PR-материалов, что позволило определить особенности коммуникации с аудиторией в новых медиа. Рассмотрено человекоцентричность как ориентацию на проблемы и потребности читателя, слушателя, зрителя новых медиа, что позволило обосновать появление «нишевых» медиа-проектов, реализующих узкоспециализированные информационные запросы от целевой аудитории и компаний-рекламодателей. Показано особенности сторителлинга как коммуникационной технологии, влияющей на аудиторию новых медиа, в частности, использование актуальных информационных поводов и связь героя истории с известными событиями. Проанализировано влияние новых медиа на социализацию современного индивида, заключающееся в трансляции представлений о социально одобряемых или неодобряемых моделях поведения. В результате обосновано, что особенностями коммуникации с аудиторией в новых медиа является использование человекоцентричных технологий, таких как сторителлинг, инфографика, нативная реклама. Полученные результаты могут быть использованы журналистами­практиками для повышения эффективности работы современных медиа.

The article deals with features of new media, in particular, the use of person-centered technologies that are oriented to the problems and needs of the modern audience and the influence of new media on the process of socialization. The main method of research is the content analysis of journalistic and PR materials. As a result, the peculiarities of communication with the audience in new media have been determined. We consider person-centered as an orientation to the problems and needs of the reader, listener, viewer of new media. Consequently, the emergence of «niche» media projects is justified. They implement specialized information requests from the target audience and companies-advertisers. The features of storytelling as a communication technology affecting the audience of new media are shown. For example, it is the use of actual information causes and the connection of the hero with known events. The influence of new media on the socialization of the modern individual is analyzed. This influence consists in the translation of ideas about socially approved or disapproved models of behavior. As a result, it is justified that the peculiarities of communication with the audience in new media is the use of human-centered technologies, for example, storytelling, infographics, native advertising. The results obtained can be used by practical journalists to improve the effectiveness of modern media.