Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68090
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Оптимізація ендоскопічного лікування та післяопераційна реабілітація пацієнток з кістами яєчників
Authors Козуб, Є.О.
ORCID
Keywords кісти яєчників
кисты яичников
ovarian cysts
ендоскопія
эндоскопия
endoscopy
післяопераційна реабілітація
послеоперационная реабилитация
postoperative rehabilitation
Type Masters thesis
Date of Issue 2018
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68090
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Козуб, Є.О. Оптимізація ендоскопічного лікування та післяопераційна реабілітація пацієнток з кістами яєчників [Текст]: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра; спец.: 14.01.01 - акушерство та гінекологія / Є.О. Козуб; наук. керівник М.Л. Кузьоменська. - Суми: СумДУ; Мед. ін-т, 2018. - 65 с.
Abstract Доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників є досить поширеною патологією серед жінок. За даними літератури, пухлини яєчників займають друге місце серед пухлин жіночих статевих органів (6-25 %) і друге-третє місце у структурі невідкладної гінекологічної патології. Слід визначити, що до 11-12 % лапаротомій виконуються в гінекологічних відділеннях з приводу утворень яєчників або їх ускладнень [42,57]. Окрім онкологічних аспектів при операціях на яєчниках у жінок репродуктивного віку дуже важливими є питання збереження репродуктивної функції, тобто виконання органозберігаючих оперативних втручань. Збереження яєчників є запорукою подальшої реалізації репродуктивної функції у жінок, які не здійснили свої репродуктивні плани, особливо у пацієнток із оваріоектомією в анамнезі, а також у жінок із безплідністю, серед яких доброякісні кістозні утворення яєчників діагностуються в 25-33 % випадків [49,71]. Основним методом лікування хворих репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників (ДПЯ), за даними більшості авторів, є лапароскопічна цистектомія із максимальним збереженням незміненої тканини яєчника [47,73]. Незважаючи на значне число робіт, які продемонстрували перевагу органозберігаючих лапароскопічних операцій у пацієнток з ДПЯ, дослідження з вивчення особливостей функціонального стану яєчників до оперативного втручання, наслідків хірургічного лікування в залежності від глибини і тяжкості ушкодження нечисленні і суперечливі [7,35,36,58]. Проблема фолікулогенезу та зниження фолікулярного запасу яєчників як до, так і після оперативного втручання, залишається недостатньо вивченою, що є надзвичайно актуальною при плануванні вагітності на сучасному етапі. Відповідно до існуючої точки зору, вікова інволюція репродуктивної системи жінки може розвинутися внаслідок зниження фолікулярного пулу, порушення процесу фолікулогенезу, посилення апоптозу та атрезії фолікулів [8,53]. Більшість досліджень основані на оцінці стану яєчників після операції за даними тестів функціональної діагностики, аналізу гормонального статусу і сучасних ультразвукових досліджень [21,38]. Роботи останніх років значно розширили уявлення про репродуктивну систему жінки і дозволили сформувати поняття про індивідуальний біологічний вік яєчників – оваріальний резерв [11,12,18]. В даний час з'явилася можливість об'єктивної оцінки оваріального резерву за допомогою тривимірного ультразвукового дослідження із застосуванням енергетичної доплерометрії. За допомогою створених вручну контурів обертового тривимірного ехографічного зображення, можливо визначити обсяг яєчникової тканини, прилеглої до утворення, оцінити стан фолікулярного апарату і кровотоку в заданому обсязі. Крім цього, виявлені значущі маркери, такі як антимюлерів гормон (АМГ), інгібін В, ФСГ та інші, що характеризують функціональний резерв репродуктивної системи [36,45,52]. Разом з тим, дані про ефективність хірургічного лікування гінекологічної патології суперечливі, несистематизовані, роз’єднані і не дають конкретного уявлення про оптимальні можливості реалізації репродуктивного потенціалу після перенесених оперативних втручань. У зв’язку з вищевикладеним, виникає необхідність розробки і впровадження ефективної системи охорони репродуктивного здоров’я, з урахуванням державної програми з даної тематики, що включає забезпечення безперервного лікувально-діагностичного процесу на всіх етапах надання медичної допомоги жінкам. Найбільш актуальною і невивченою є проблема настання, перебігу та результатів вагітності в залежності від параметрів оваріального резерву та фолікулогенезу, а також спайкового процесу як результату оперативного втручання на органах малого тазу.
Appears in Collections: Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ)

Views

Belgium Belgium
1
China China
1
Czechia Czechia
1
Germany Germany
21915856
Greece Greece
1
India India
1
Ireland Ireland
150753
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
2132
Singapore Singapore
513758768
Ukraine Ukraine
513758766
United Kingdom United Kingdom
3865429
United States United States
1574937070
Unknown Country Unknown Country
-1658851924

Downloads

Czechia Czechia
1
Germany Germany
15996
Ireland Ireland
1
Lithuania Lithuania
1
Singapore Singapore
1
Ukraine Ukraine
343320627
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
513758766
Unknown Country Unknown Country
144

Files

File Size Format Downloads
Козуб Є.О..pdf 1.04 MB Adobe PDF 857095538

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.