Друга світова війна в політиці пам’яті та «родинній пам’яті»

Abstract

У статті розглядається Друга світова війна через призму політики пам’яті, під якою розуміється масові уявлення про минуле. Автори приходять до висновку, що тематика Другої світової війни продовжує активно використовуватися у політиці пам’яті, але інтепретується по різному, залежно від політичної мети тих чи інших сил, які беруть участь у цій політиці. Зазвичай це призводить до негативних суспільно-політичних наслідків. Щоб цього не сталося, слід відмовитися від застарілих трактувань цієї трагедії. Цьому може допомогти персоніфікація історчної пам’яті. Важливу роль у цьому має відігравати «родинна пам’ять».

В статье рассматривается Вторая мировая война через призму политики памяти, под которой понимается массовые представления о прошлом. Авторы приходят к выводу, что тематика Второй мировой войны продолжает активно использоваться в политике памяти, но интерпретируется по-разному, в зависимости от политических целей тех или иных сил, участвующих в этой политике. Обычно это приводит к негативным социальнополитическим последствиям. Чтобы этого не произошло, следует отказаться от устаревших трактовок этой трагедии. Этому может способствовать персонификация исторческой памяти. Важную роль в этом должна играть «родовая память».

The article covers World War II through the prism of the policy of memory. The latest is considered to be the mass beliefs about the past. This notion includes the events of the past with the participation of the person and also without it. In this case the ideas of those events have been brought to the person’s consciousness through the perception of socially significant information. “The policy of memory”, which is an integral part of the state’s policy, has an important impact on the process mentioned above. The modern Ukrainian historiography highlights a number of factors which influence the content of the population’s historical memory and therefore determine people’s self-identification as the part of a certain territory, region, country and ethnos. At the personal level the formation of a particular person’s historical memory is greatly influenced by “the patrimonial memory” - the reminiscences of parents, grandparents and other relatives. This aspect is especially important for taking into consideration the contradictory events of World War II. The authors have come to the conclusion that the subject matter of World War II is still used frequently within the policy of memory; however it is interpreted differently according to the purposes of a certain political force. As usual it leads to the negative social and political consequences. To avoid this situation it is necessary to reject the outdated interpretations of this tragedy. The personification of the historical memory could be very helpful for reaching this goal. “The patrimonial memory” ought to play an important role in this process.