Metabolic disorders and adipocytokines imbalance in hypertensive patients with diabetes mellitus and obesity

Abstract

Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значного підвищення частоти серцево-судинних ускладнень. Метою роботи було вивчення особливостей адипоцитокінового дисбалансу і метаболічних порушень у хворих на АГ у поєднанні з ЦД 2 типу і ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 48 хворих з АГ ІІ стадії і 2-ї ступені (22 чоловіків і 26 жінок). Середній вік хворих складав 57,6 ± 4,7 років. Хворі були розподілені на 2 групи: 1-у групу склали 23 пацієнта з ізольованою артеріальною гіпертензією, 2-у групу – 25 хворих на АГ у поєднанні з цукровим діабетом і ожирінням. Рівень хемерину, ІЛ-6 і С-реактивного білка (С-РБ) визначали імуноферментним методом. Результати. Рівень ІЛ-6 підвищувався в обох групах у порівнянні з контрольною групою (р ≤ 0,05) і, майже, в 2 рази він був вище при поєднаному перебігу АГ з ЦД і ожирінням. Рівень С-РП в сироватці крові також перевищував в обох групах значення контрольних значень, найбільше (в 2,3 рази) підвищуючись у хворих при поєднаному перебігу АГ з ЦД і ожирінням. Рівень хемерину в сироватці крові підвищувався у хворих на артеріальну гіпертензію з поєднаною патологією. Висновки. Встановлено, що хворі на АГ з ЦД на фоні підвищеної маси тіла мають найбільш виразний дисбаланс адипокінів, дисліпідемій, вуглеводні порушення і показники системного запалення, що потрібно враховувати при призначенні патогенетичної терапії у даної категорії хворих. Доведені тісні патогенетичні взаємовідносини між метаболічними порушеннями і підвищенням рівня хемерину сироватки крові, що необхідно розглядати як несприятливий фактор поєднаного перебігу АГ з ЦД і ожирінням.

Сочетанное течение артериальной гипертензии (АГ) с избыточной массой тела или абдоминальным ожирением рассматривается как один из наиболее распространенных вариантов коморбидной патологии, и приводит к значительному повышению частоты сердечно-сосудистых осложнений. Цель работы – изучение особенностей адипоцитокинового дисбаланса и метаболических нарушений у больных АГ в сочетании с СД 2 типа и ожирением. Материал и методы. Обследовано 48 больных с АГ II стадии и 2-й степени (22 мужчин и 26 женщин). Средний возраст больных составлял 57,6 ± 4,7 лет. Больные были разделены на 2 группы: первую группу составили 23 пациента с изолированной артериальной гипертензией, второй группу – 25 больных АГ в сочетании с сахарным диабетом и ожирением. Уровень хемерина, ИЛ-6 и С-реактивного белка (С-РБ) определяли иммуноферментным методом. Результаты. Уровень ИЛ-6 повышался в обеих группах по сравнению с контрольной группой (р ≤ 0,05), почти в 2 раза он был выше при одновременном течении АГ с СД и ожирением. Уровень С-РП в сыворотке крови также превышал в обеих группах значения контрольных значений, больше всего (в 2,3 раза) повышаясь у больных при одновременном течении АГ с СД и ожирением. Уровень хемерина в сыворотке крови значимо повышался у больных АГ с сочетанной патологией. Выводы. Установлено, что при сочетанной патологии наблюдается наиболее значимый дисбаланс адипокинов, дислипидемий, углеводного обмена и воспаления, что нужно учитывать при назначении патогенетической терапии у данной категории больных. Доказанные тесные патогенетические взаимоотношения между метаболическими нарушениями и повышением уровня хемерина, необходимо рассматривать как неблагоприятный фактор сочетанного течения АГ с СД и ожирением.

The combination of essential hypertension (EH) with excess body weight or with abdominal obesity is considered as one of the most common associated pathologies, which lead to significant increase in the frequency of cardiovascular complications. The aim of the work was to study the features of adipocytokine imbalance and metabolic disorders in patients with hypertension in combination with 2 type diabetes mellitus and obesity. Material and methods. 48 patients with essential hypertension II stage were examined (22 men and 26 women). The average age of patients was 57.6 ± 4.7 years. The patients were divided into 2 groups: the 1st group consisted of 23 patients with isolated hypertension, the 2nd group – of 25 patients with hypertension in combination with diabetes and obesity. The level of chemerin, IL-6 and C-reactive protein (C-RB) was determined by the immune-enzymatic method. Results. The results of the study show increased IL-6 levels in both groups compared with the control group (p ≤ 0.05), and the group with combined course of EH with diabetes and obesity had almost twice higher IL-6 level than in control. The level of C-RP in serum also exceeded the value of control values in both groups, the highest level was in patients with a combined course of hypertension with diabetes and obesity and was up to 2.3 higher. The level of serum chemerin increased in patients with essential hypertension with a combined pathology. Conclusions. It has been established that patients with hypertension with diabetes mellitus have the most distinct imbalance of adipokines, hyperlipoproteinemia, carbohydrate disturbances and systemic inflammation, which should be taken into account in the appointment of pathogenetic therapy in this category of patients. The close pathogenetic relationships between metabolic disorders and increased serum chemerin level have been proven, therefore it must be considered as an unfavorable factor in the combined course of hypertension with diabetes and obesity. The results of the research can be applied to new and more effective methods of individual treatment of such cohort of patients with combined pathology.