Номінативні односкладні речення в мові друкованих мас-медіа: функційний, комунікативний, семантичний аспекти

Abstract

У статті систематизовано погляди науковців на кореляцію логіко-синтаксичних типів семантики, способів вираження предикативності й комунікативної природи номінативних речень. Доведено, що номінативні речення з буттєвою семантикою, головний член яких виражений іменником, субстантивованими словами та кількісно-менним словосполученням, за формально-граматичними й структурно-семантичними ознаками є односкладними, а за логіко-психологічною структурою висловлювання – двочленними, у яких суб’єкт і предикат синкретично представлені одним головним членом; наявність детермінантних поширювачів, які пояснюють буттєве значення головного члена, не змінює загальної комунікативної схеми речення, а визначає специфіку його тема-рематичного членування. Комунікативно-прагматичні функції номінативних речень у текстах друкованих мас-медіа зумовлені специфікою контекстуальної реалізації семантики буття, експресивно-оцінною модальністю, комунікативними інтенціями мовця.

В статье систематизированы взгляды ученых на корреляцию логико-синтаксических типов семантики, способов выражения предикативности и коммуникативной природы номинативных предложений. Доказано, что номинативные предложения с бытийной семантикой, главный член которых выражен существительным, субстантивированными словами и количественно-именными словосочетаниями, по формально-грамматическим и структурно-семантическим признакам являются односоставными, а по логико-психологической структуре высказывания – двучленными, в которых субъект и предикат синкретично представлены одним главным членом; наличие детерминантных распространителей, которые объясняют бытийное значение главного члена, не меняет общей коммуникативной схемы предложения, а определяет специфику его тема-рематического членения. Коммуникативно-прагматические функции номинативных предложений в текстах печатных СМИ обусловлены спецификой контекстуальной реализации семантики бытия, экспрессивно-оценочной модальности, коммуникативными интенциями говорящего.

The points of view of scientists on the correlation between the logical-syntactic types of semantics, the ways of expressing the predicativity and communicative nature of nominative sentences are systematized in this article. It is proved that nominative sentences with semantics of objective reality, which main part is expressed by a noun, substantiated words, or quantified word combinations, have formally-grammatical and structural-semantic features of a one member sentence and, according to the logical-psychological structure of the expression, are two-membered, where the subject and the predicate are syncretically represented by one main member; the presence of determinant extended members, which explains the existential significance of the main member, does not change the general communicative sentence scheme but determines the specificity of its topic-rhetorical division. Communicative-pragmatic functions of nominative sentences in the texts of the printed mass media are conditioned by the specifics of the contextual realization of the semantics of objective reality, expressive evaluation modality, predicativity and by the communicative intentions of the speaker.