Ритуалізовані комунікативні практики в добу новітніх технологій

Abstract

Статтю присвячено огляду та аналізу сучасних потрактувань новітніх процесів комунікації в цифровому середовищі, виокремленню основних параметрів та ознак цих процесів, які зумовлюють їх ритуалізацію. Виділено когнітивні, праксисні, соціокомунікативні та власне комунікативні параметри організації віртуального простору спілкування. Представлено нові ознаки й типи комунікативних структур, інтерактивних моделей, комунікативних акторів, форм і засобів комунікації. Комунікативні практики в добу новітніх технологій розглядаються у взаємодії процесів рутинізації та ритуалізації, які зумовлюють закріплення певних практик та надання їм культурно-символічного виміру. Ритуал розглядається в динамічному аспекті, що визначає можливості його перенесення, трансформацій тощо

Статья посвящена обзору и анализу современных интерпретаций новейших процессов коммуникации в цифровой среде и выделению основных параметров и признаков этих процессов, определяющих их ритуализацию. Выделены когнитивные, праксисные, социокоммуникативные и собственно коммуникативные параметры организации виртуального пространства общения. Представлены новые признаки и типы коммуникативных структур, интерактивных моделей, коммуникативных актеров, форм и средств коммуникации. Коммуникативные практики в эпоху новейших технологий рассматриваются во взаимодействии процессов рутинизации и ритуализации, которые ведут к закреплению некоторых практик и придают им культурно-символическое измерение. Ритуал рассматривается в динамическом аспекте, что определяет возможности его перенесения, трансформаций и т.п..

The article is devoted to the review and analysis of modern interpretations of the newest communication processes in the digital environment and identification of the main parameters and attributes of these processes which determine their ritualization. Cognitive, praxis, sociocommunicative and strictly communicative parameters of the organization of the virtual communication space are singled out. New signs and types of communicative structures, interactive models, communicative actors, forms and means of communication are presented. Communicative practices in the era of new technologies are considered in view of the interaction of the processes of routinization and ritualization, which lead to the consolidation of certain practices and attribute them a cultural and symbolic dimension. The ritual is considered in a dynamic aspect, which determines the possibilities of its transfer, transformations, etc.