Особливості романного мислення

Abstract

Стаття присвячена дослідженню специфіки романного мислення як літературознавчої категорії. Спираючись на аналіз існуючої теоретико-літературної думки з окресленої проблеми, сформульовано визначення романного мислення, виокремлено його провідні ознаки, з’ясовано головні відмінності від інших типів художнього мислення, а також взаємозв’язок із жанром роману як найяскравішим репрезентантом романної свідомості. Зроблено висновок що романне мислення і жанр роману - поняття генетично і типологічно близькі, взаємозумовлені, проте не тотожні. Роман є сталою змістово-формальною категорією, романне мислення – динамічною, когнітивною, психічною. Тільки романній моделі художньої свідомості під силу розкрити образ у всій широті об'єктивного світу та у всій глибині проникнення в суб'єктивний світ, тобто зобразити людину як суб'єкт і об'єкт одночасно. Романне мислення також аналізується в аспекті творчої діяльності митця і трактується як система художніх прийомів романіста.

The article is devoted to the study of the specifics of the novel thinking as a literary category. Based on the analysis of the existing theoretical and literary thought on the outlined problem, the definition of the novel thinking is formulated, its main features are selected, and main differences from other types of artistic thinking as well as the relationship with the genre of the novel as the most vivid representative of the romance consciousness are clarified. The author has come to the conclusion that romance thinking and the genre of the novel are genetically and typologically close concepts , interconnected, but not identical. The novel is a constant content-formal category, but romance thinking is dynamic, cognitive, and psychic one. Only the novel model of artistic consciousness is able to reveal the image throughout the breadth of the objective world and throughout the depth of penetration into the subjective world, that is, to portray a person as a subject and an object at the same time. Novel thinking is also analysed in the aspect of creative activity of the artist and is treated as a system of artistic techniques of the novelist.

Статья посвящена исследованию специфики романного мышления как литературоведческой категории. Опираясь на анализ существующей теоретико-литературной мысли по обозначенной проблеме, сформулировано определение романного мышления, выделены его ведущие признаки, выяснены главные отличия от других типов художественного мышления, а также взаимосвязь с жанром романа - самым ярким репрезентантом романного сознания. Сделан вывод, что романное мышление и жанр романа - понятия генетически и типологически близкие, взаимообусловленные, но не тождественные. Роман является устойчивой содержательно-формальной категорией; романное мышление - динамической, когнитивной, психической. Только романной модели художественного сознания под силу раскрыть образ во всей широте объективного мира и во всей глубине проникновения в субъективный мир, то есть, изобразить человека как субъект и объект одновременно. Романное мышления также анализируется в аспекте творческой деятельности писателя и трактуется как система художественных приемов романиста.