Компаративний дискурс: художня публіцистика Дмитра Донцова і Михайла Арцибашева

Abstract

На тематологічному рівні компаративних студій досліджуються особливості художньої публіцистики українського письменника Дмитра Донцова і російськомовного – Михайла Арцибашева періоду міжвоєнного двадцятиріччя, творчість яких довгий час знаходилася на маргінесі літературознавчої науки. У статті визначено основні тематичні обрії авторів, що полягають у вирішенні актуальних питань тогочасної дійсності, пов’язаної з політичними питаннями, тематикою мистецтва й еміграції. З’ясовано спільні та відмінні домінанти їхніх творів малої прози – нарисів Д. Донцова і «Записок писателя» М. Арцибашева 1920-х років. З’ясовано, що стиль художньої публіцистики українського й російського митців зумовлений їхньою войовничою позицією та бажанням донести її до аудиторії. Арцибашеву й Донцову притаманні динамізм думки, в’їдлива іронія, певна тенденційність, пристрасна аргументація, велика кількість художніх засобів, особлива енергетика письменника-борця. Характерний для кожного з них публіцистичний стиль відповідає активно-діяльнісній позиції авторів. Переконливі аргументи, влучні й чіткі висновки письменників спонукали співвітчизників до дії. Інша річ – світоглядні позиції митців: Донцов – послідовний і непримиримий український націоналіст, Арцибашев – монархіст.

На тематологическом уровне компаративистики исследуются особенности художественной публицистики украинского писателя Дмитрия Донцова и русскоязычного автора Михаила Арцыбашева периода межвоенного двадцатилетия, творчество которых долгое время было предано забвению. В статье определены основные тематические горизонты авторов, заключающиеся в решении актуальных вопросов современности, связанной с политическими вопросами, тематикой искусства и эмиграции. Выявлено общие и отличительные доминанты их произведений малой прозы – очерков Д. Донцова и «Записок писателя» М. Арцыбашева 1920-х годов. Подчеркивается, что стиль художественной публицистики украинского и русского художников обусловлен их воинственной позицией и желанием донести её до аудитории. Арцыбашеву и Донцову присущи динамизм мысли, едкая ирония, некоторая тенденциозность, страстная аргументация, особая энергетика писателя-борца, использование большого количества художественных средств. Характерный для каждого из них публицистический стиль соответствует активно-деятельностной позиции авторов. Убедительные аргументы, точные и четкие выводы писателей побуждали соотечественников к действию. Другое дело – мировоззренческие позиции художников: Донцов – последовательный и непримиримый украинский националист, Арцыбашев – убежденный монархист.

At the thematic level of comparative studies, the peculiarities of artistic journalism of writers of the interwar twentieth anniversary period – the Ukrainian Dmytro Dontsov and the Russian Mykhailo Artsybashev, whose creativity has long been on the margin of literary science, is being explored. The article outlines the main thematic horizons of the authors, which consist in solving relevant issues of contemporary reality related to political issues, art and emigration. The common and distinct dominants of their small prose of the 1920s – D. Dontsov’s essays and M. Artsybashev’s "Writer's Notes" have been characterized here. It is found out that the style of artistic journalism of the Ukrainian and Russian artists is related to their militant position and the desire to bring it to the audience. Artsybashev and Dontsov are characterized by dynamism of thought, curling irony, certain tendentiousness, passionate argumentation, a large number of artistic means, and a special power of the writer-fighter. The journalistic style, typical for each of them, corresponds to the active position of the authors. Convincing arguments, accurate and clear conclusions of the writers encouraged compatriots to act. Another thing is the artists’ worldview: Dontsov is a consistent and irreconcilable Ukrainian nationalist, and Artsybashev is a monarchist.