Management of renewable energy innovative development in Ukrainian households: problems of financial support

Abstract

The article investigates the current state of management of "green" energy development in the private sector of Ukraine. The mechanisms of economic stimulation, which are used in the countries of the European Union and in Ukraine for the development of the renewable energy sector, are analyzed. On the basis of comparison of domestic and foreign tools revealed the limitation of the economic and financial leverages, which are used in public level in Ukraine to motivate households to implement renewable energy projects as well as the lack of well-established partnership between stakeholders of the real, financial and public sectors. The main stimulus for renewable energy innovative development of the private sector is the feed-in tariff, as well as the simplified procedure for connecting "green" power plants to the general electric grid. Instead, for legal entities additional allowances for the feed-in tariff, tax and other privileges are provided. Taking into consideration the low incomes of Ukrainian households, the authors substantiated the necessity of expanding the range of applicable economic stimulus tools in terms of increasing public financial and credit support for projects on the construction of private renewable energy facilities. In support of this thesis, in the article were made an analysis of the economic feasibility of attracting credit resources to projects on the construction of renewable energy objects in the household sector. Calculations of the net current value and discounted payback periods of projects involving borrowed green loan by Ukrainian and American banks showed that targeted loans provided by Ukrainian banks in their terms do not allow the borrower to return funds at the expense of household income from feed-in tariff. Payback periods of loans far exceed the terms of their provision. The only acceptable option is lending within the framework of the Ukrgazbank Eco-Energy program for 5 years in the amount of 50% of the initial investment, which implies the application of a preferential credit rate of 0,001%. Considering the Clean Energy program of the American Savings Bank, within a 10-year lending period, acceptable alternatives are the attraction of credit resources up to 85% of the volume of required investment, that is, if at least 15% of the own contribution. Thus, clients of the American bank have more favourable conditions for the implementation of renewable energy projects. In order to increase the investment of the population in green energy facilities, the authors substantiated the directions of strengthening public financial and credit support of green energy projects in the private sector of Ukraine.

У статті досліджено сучасний стан управління розвитком «зеленої» енергетики у приватному секторі України. Проаналізовано механізми інноваційного розвитку та економічного стимулювання, які застосовуються в країнах Європейського Союзу та Україні для розбудови сектору відновлювальної енергетики. На основі порівняння вітчизняного та зарубіжного інструментарію виявлено обмеженість економічних і фінансових важелів, що використовуються на державному рівні в Україні для мотивації домогосподарств до впровадження проектів відновлювальної енергетики, а також відсутність налагодженої співпраці між стейкхолдерами реального, фінансового та державного секторів. Основним стимулом інноваційного розвитку відновлювальної енергетики для приватного сектору є «зелений» тариф, а також спрощений порядок підключення «зелених» енергоустановок населення до загальної електромережі. Натомість для юридичних осіб додатково передбачено надбавки до «зеленого» тарифу, податкові та інші пільги. Зважаючи на низькі доходи домогосподарств України, авторами обґрунтовано необхідність розширення кола застосовуваних інструментів економічного стимулювання в частині збільшення державної фінансово-кредитної підтримки проектів з будівництва приватних об’єктів на відновлювальних джерелах енергії. На підтвердження цієї тези у статті проведено аналіз економічної доцільності залучення кредитних ресурсів у проекти з будівництва об’єктів на відновлювальних джерелах енергії у секторі домогосподарств. Розрахунки показників чистої поточної вартості та дисконтованих строків окупності залучених у «зелені» проекти кредитних ресурсів за кредитними програмами українських та американського банків показали, що цільові кредити, які надаються українськими банками, за своїми умовами не дозволяють позичальнику повернути кошти за рахунок надходжень домогосподарства від «зеленого» тарифу. Строки окупності кредитів набагато перевищують терміни їх надання. Єдиним прийнятним варіантом є кредитування в рамках програми Укргазбанку «Еко-енергія» на 5 років у сумі 50% від початкових інвестиційних вкладень, що передбачає застосування пільгової кредитної ставки у 0,001%. Розглядаючи програму «Clean Energy» американського банку American Savings Bank, в рамках 10-річного терміну кредитування прийнятними варіантами є залучення кредитних ресурсів на суму до 85% від обсягів необхідних інвестицій, тобто за умови щонайменше 15% власного внеску. Таким чином, клієнти американського банку мають більш сприятливі умови для впровадження проектів відновлювальної енергетики. З метою активізації інвестування населення в «зелені» енергооб’єкти авторами обґрунтовано напрями посилення державної фінансово-кредитної підтримки проектів «зеленої» енергетики у приватному секторі України. Ключові слова: інноваційний розвиток, відновлювальна енергетика, домогосподарство,