Semantic field of concept “tradition” in philosophical links of Ostrog scribes

Abstract

Основою дослідження є проблема дефініції поняття “традиція” та його культурно-філософська експлікація у контексті розвитку філософської думки України другої половини ХVI-поч. ХVII ст. Авторказвертає увагу на те, що термін «традиція» трансформується у категорію «острозький православний традиціоналізм», який утворює власне семантичне поле у культурі аналізованого періоду. Воно актуалізується у філософській спадщині острозьких традиціоналістів – представників острозького книжництва (Василь Суразький (Малюшицький), Іоанн Вишенський, Іов Княгиницький, Герасим Смотрицький, Даміан Наливайко, Клірик Острозький, Тимофій Михайлович, Віталій з Дубна та ін.), а також культурних діячів, котрі співпрацювали з Острозьким культурно-освітнім осередком і зайняли безкомпромісну позицію щодо захисту православ’я, церковнослов’янської мови, старого юліанського календаря та висловили різкий протест проти запровадження унії на українських землях на рубежі XVI-го - XVII-го століть. Феномен українського традиціоналізму у контексті острозького книжництва донині залишається відкритою темою для дослідників, які прагнуть відшукати у ньому потенційні зародки формування національного образу культури в її автентичному вияві та ствердити її самобутній духовний лик, ґрунтований на православній традиції. І на сьогодні беззаперечним залишається факт культуротворчої невиснажуваності філософії острозьких традиціоналістів, які гідно витримали полеміку з Заходом, ствердивши ціннісний вимір власних духовних надбань. Авторка дослідження приходить до висновку про те, що звернення до філософської площини вітчизняної духовної культури задає нову векторність національного самопошуку.

Основой исследования является проблема дефиниции понятия “традиция”. С его помощью автор анализирует феномен острожских книжников второй половины ХVI — поч. ХVII ст., защищая мысль о том, что развитие украинской культуры происходит в русле традиционализма. Острожский традиционализм определяется как течение, которое защищало православие как кафолическую веру, определяло современное через прошлое и представляло в первую очередь духовные усилия украинского народа в сохранении собственных культурных оснований, тождественных сохранению собственной культурной идентичности. Автор приходит к выводу о том, что термин «традиция» в контексте исследования експлицируется в категорию «Острозький православный традиционализм» как неординарное духовное явление, которое нуждается в последующих межотраслевых исследованиях.

The basis of the study is the problem of defining the concept of “tradition”. With his help, the author analyzes the phenomenon of Ostrog book publishing in the second half of the sixteenth and early seventeenth centuries, defending the idea that the development of Ukrainian culture takes place in line with traditionalism. Ostrog traditionalism is a current that protects Orthodoxy as the Catholic faith, defines modern through the past and represents, first of all, the spiritual efforts of the Ukrainian people in preserving their own cultural foundations, which are identical with the preservation of their own cultural identity. The author comes to the conclusion that the term “tradition” in the context of the study exploded in the category “Ostrog Orthodox Traditionalism” as a remarkable spiritual phenomenon, which requires further interdisciplinary research.