Actualization of drinking culture in the English-speaking worldview

Abstract

У статті розглядається культура пиття як з позиції соціальної безпеки, так і з позиції лінгвокультурології, здійснюється короткий екскурс в історію європейської культури пиття. Зокрема, увага акцентується на визначенні поняття культури пиття, а також на детермінації соціокультурної значущості цього феномену. У роботі аргументується актуальність культури пиття в різних етносах, зокрема в британській культурі. Актуальність дослідження культури пиття в англомовній картині світу зумовлена недостатньою теоретичною та практичною розробкою цього питання з позицій лінгвокультурології. У ході роботи було встановлено, що будь-який культурний досвід людини знаходить своє відображення в мові, а найкращим засобом упорядкування, аналізу та систематизування лексичних одиниць, якими представлена мовна картина світу, є лексико-семантичне поле. Окреслюються основні теоретичні засади його організації та моделювання, виокремлюються спільні властивості, притаманні будь-якому лексико-семантичному полю. Для кращого розуміння концептуалізації та категоризації культури пиття ідентифікується система мовних засобів актуалізації поняття “drinking” в англомовній картині світу, зокрема моделюється та аналізується лексико-семантичне поле “drinking”. Конституенти цього поля є одиницями різного частиномовного подання, які співвідносяться з одним фрагментом дійсності й мають спільні елементи семантики. Моделювання та аналіз лексико-семантичного поля “drinking” показує, що воно представлене 10 основними лексико-семантичними групами, кожна з яких складається зі слів різних частин мови на позначення різних явищ, які максимально фіксуються в межах культури пиття. Визначаються також основні характеристики цього поля, зокрема, структурованість та систематизованість, ієрархічна будова, відсутність чітких меж між його конституентами, ядерно-периферійна організація, наявність мікрополів та лексико-семантичних груп, відносна самостійність поля, взаємообумовленість лексем, що входять в це поле, нечітка розмежованість між ядерною та периферійною зонами, а також наявність синонімічних, антонімічних і асоціативних зв’язків між його елементами.

В статье рассматривается культура пития как с позиции социальной безопасности, так и с позиции лингвокультурологии, осуществляется краткий экскурс в историю европейской культуры пития. Для лучшего понимания концептуализации и категоризации культуры пития идентифицируется система языковых средств актуализации понятия «drinking» в англоязычной картине мира, в частности моделируется и анализируется лексико-семантическое поле «drinking». Конституенты этого поля являются единицами разных частей речи, которые соотносятся с одним фрагментом действительности и имеют общие элементы семантики. Моделирование и анализ лексико-семантического поля «drinking» показывает, что оно представлено 10 основными лексико-семантическими группами, каждая из которых состоит из слов разных частей речи для обозначения различных явлений, которые максимально фиксируются в пределах культуры пития. В ходе исследования определяется, что полевая организация характеризируется наличием синонимических, антонимических и ассоциативных связей.

The article approaches the phenomenon of drinking culture from the standpoints of both social security and linguoculture. It suggests a brief historical overview of European drinking. For a better understanding of how drinking culture is conceptualized and categorized in the English-speaking worldview, the study identifies a system of means that feature the notion of drinking culture in the English language. The objective is gained through modeling a lexico-semantic field which constitutes the units of different parts of speech that correlate with one fragment of reality and have common elements of semantics. Within the modeled lexico-semantic field “drinking” 10 lexico-semantic groups are identified; main characteristics of this field are designated. Among those are structuredness and systematic character, hierarchical ordering, core–periphery organization, internal distribution into lexico-semantic groups with fuzzy boundaries, the relative independence of the field, the existence of synonymic, antonymic and associative connections between the elements of the field etc.