Родина vs дискурс

Abstract

У статті представлено результати дослідження основних комунікативних характеристик англомовного дискурсу родинного спілкування з урахуванням психолінгвістичних аспектів. Дослідження проводилося на основі дискурсивних фрагментів, що являють собою мікродіалоги між членами родини, виокремлених методом суцільної вибірки з художніх творів авторів XX – початку XXI століття. Проаналізовано погляди вчених щодо проблеми особливостей комунікації в сім’ї. Теоретично дослідження спирається на сучасні лінгвістичні підходи до розуміння дискурсу як складного багатопланового феномена. Дискурс родинного спілкування тлумачиться в статті як комунікативна взаємодія мовців, споріднених родинними (шлюбними чи кровними) зв’язками, пов’язаних духовно, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю. З’ясовано, що для досліджуваного дискурсу характерні такі комунікативні характеристики, як діалогічність, зверненість, ситуативність, спонтанність, побутовість та неформальність. Комунікація в родині відбувається у формі діалогу. Спілкування проходить у безпосередньому контакті мовців, добре обізнаних із умовами, у яких відбувається комунікація. Зміст родинного діалогічного мовлення можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Існує чітка співвіднесеність діалогічного мовлення з ситуацією, зовнішні обставини якої можуть у момент мовлення не бути наявними, проте вони є у свідомості комунікантів і обов’язково включені в неї. Мовленнєва поведінка кожного учасника діалогу значною мірою зумовлюється мовленнєвою поведінкою партнера, його/її психологічним станом, темпераментом. вихованням. У спілкуванні мовців, пов’язаних родинними зв’язками, спостерігається відсутність чіткої регламентації літературних норм, довільний відбір лексичних одиниць, порушення нормативних правил мовлення, використання дейктичних засобів. Закцентовано увагу на необхідності розгляду дискурсу родинного спілкування з огляду на комунікативні ситуації, що передбачає звернення до понять стратегії, яка домінує у певних ситуаціях, та тактики.

В статье представлены результаты исследования основных коммуникативных характеристик англоязычного дискурса семейного общения с учетом психолингвистических аспектов. Исследование проводилось на основе дискурсивных фрагментов, выделенных методом сплошной выборки из художественных произведений авторов ХХ – начала ХХІ века. Проанализированы взгляды ученых на проблемы особенностей коммуникации в семье. Теоретически исследование опирается на современные лингвистические подходы к пониманию дискурса как сложного многопланового феномена. Дискурс семейного общения интерпретируется в статье как коммуникативное взаимодействие говорящих, объединённых родственными (брачными или кровными) узами, связанных духовно, общностью быта и взаимной моральной ответственностью. Определено, что для исследуемого дискурса характерны такие коммуникативные характеристики, как диалогичность, обращенность, ситуативность, спонтанность, бытовой характер и неформальность. Коммуникация в семье осуществляется в форме диалога. Общение происходит при непосредственном контакте говорящих, хорошо осведомленных с условиями, в которых протекает коммуникация. Содержание семейной диалогической речи можно понять только с учетом той ситуации, где она произносится. Существует четкая соотнесённость диалогической речи с ситуацией, внешние обстоятельства которой могут отсутствовать в момент речи, но они присутствуют в сознании коммуникантов и обязательно включены в него. Речевое поведение каждого участника диалога во многом обусловлено речевым поведением партнёра, его/ее психологическим состоянием, темпераментом, воспитанием. В общении говорящих, связанных родственными узами, наблюдается отсутствие четкой регламентации литературных норм, произвольный отбор лексических единиц, нарушение нормативных правил речи, использование дейктических средств. Сделано акцент на необходимости рассмотрения дискурса семейного общения с точки зрения коммуникативной ситуации, предусматривающей обращение к понятиям стратегии, которая доминирует в определенных ситуациях, и тактики.

The article presents the investigation of the main communicative characteristics of the English family discourse considering some psycholinguistic aspects. The investigation was based on the discourse fragments which were microdialogues between family members selected from literary works of the XX – beginning of the XXI century by means of continuous sampling. The scientists’ views concerning the peculiarities of communication in the family were analyzed. The research is theoretically based on the modern linguistic approaches to the study of the discourse as a complex versatile phenomenon. The article treats the family discourse as the communicative interaction of the speakers related by family (marital and consanguineous) ties, connected spiritually, by common household and mutual moral responsibility. It is found out that the discourse under investigation is characterized by such communicative characteristics as dialogicality, addressability, spontaneity, situationality, everyday character and informality. The communication in the family acquires a dialogical form. The interaction takes place through the direct contact of the speakers that are keenly conscious of the circumstances in which the communication proceeds. The content of the family dialogical speech can be understood when the situation in which it is developing is considered. There is a distinct correlation between the dialogical speech and the situation whose external circumstances can be absent at the moment of speech, but they are implied in the interlocutors’ consciousness and definitely reflected in it. Speech behaviour of each dialogue participant is greatly determined by partner’s speech behaviour, his/her psychological state, character and breeding. The interaction of the relatives displays the absence of the strict regulation of literary norms, arbitrary choice of lexical units, breach of normative speech rules, use of deictic means. The necessity to study the family discourse regarding a communicative situation that presupposes the notions of dominating strategy and tactics is focused on.