Морфофункціональні зміни привушної слинної залози в умовах загальної дегідратації у віковому аспекті (анатомо-експериментальне дослідження)

Abstract

Дисертація присвячена вивченню структурних особливостей на макро-, мікро- та ультраструктурному рівнях та хімічного складу тканин привушної слинної залози, за умов впливу зневоднення організму, у тварин різних вікових груп, а також з’ясуванню можливості корекції змін вітаміном Е. Установлено, що перебування тварин за умов впливу тяжкого ступеня загального зневоднення призвело до істотних структурних змін у привушній слинній залозі щурів усіх вікових груп, однак більшою мірою у тварин старечого віку, що відобразилося у зменшенні довжини, ширини та товщини залози на 30,89 % (р = 0,0001), 36,01 % (р = 0,0001) та 39,84 % (р = 0,0181) відповідно, звуженні просвітів посмугованих проток на 33,12 % (р = 0,0001), зменшенні діаметрів артеріол на 31,39 % (р = 0,0001), поглибленні утворення дрібних мікрокіст на місці зруйнованих сероцитів, розширенні, а місцями руйнуванні канальців ендоплазматичного ретикулума, комплексу Гольджі та мітохондрій. При цьому аналіз хімічного складу залози виявив найбільше зменшення всіх досліджуваних елементів у щурів молодого віку порівняно з іншими групами тварин, а найменші відхилення були виявленні у щурів старечого віку. Після завершення реадаптаційного періоду відновні процеси більшою мірою були виражені у тварин прогресивного віку. Поряд із цим показники елементного складу привушної залози за впливу реадаптаційного періоду найбільше відновилися у щурів зрілого віку. Найбільший коригувальний ефект вітаміну Е було відзначено у щурів молодого та зрілого віку.

Диссертация посвящена изучению структурных особенностей на макро-, микро- и ультраструктурном уровнях и химического состава тканей околоушной слюнной железы, при воздействии обезвоживания организма у животных разных возрастных групп, а также выяснению возможности коррекции изменений витамином Е. Установлено, что пребывание животных в условиях воздействия тяжелой степени общего обезвоживания привело к существенным структурным изменениям в околоушной слюнной железе крыс всех возрастных групп, однако в большей степени у животных старческого возраста, что отразилось на уменьшении длины, ширины и толщины железы на 30,89 % (р = 0,0001), 36,01 % (р = 0,0001) и 39,84 % (р = 0,0181) соответственно, сужении просветов исчерченных проток на 33,12 % (р = 0,0001), уменьшении диаметров артериол на 31,39 % (р = 0,0001), углублении образования мелких микрокист на месте разрушенных сероцитов, расширении, а местами разрушении канальцев эндоплазматического ретикулума, комплекса Гольджи и митохондрий. При этом анализ химического состава железы обнаружил наибольшее уменьшение всех исследуемых элементов у крыс молодого возраста по сравнению с другими группами животных, а наименьшие отклонения были выявлены у крыс старческого возраста. После завершения реадаптационного периода восстановительные процессы в большей степени были выражены у животных прогрессивного возраста. Наряду с этим показатели элементного состава околоушной железы при воздействии реадаптационного периода больше возобновились у крыс зрелого возраста. Наибольший корректирующий эффект витамина Е был отмечен у крыс молодого и зрелого возраста.

The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of morphological and functional alteration and chemical composition of the parotid salivary gland under conditions of influence of total dehydration on the organism in animals of different age groups, as well as to the possibility of correcting the revealed structural changes with the help of vitamin E. To determine the structural organization of the parotid salivary gland and its chemical composition under conditions of dehydration disorders, an experiment was carried out on 144 white laboratory male rats at the age of 4 to 22 months and weighing from 150 to 330 grams. For the experimental set up we have applied the classification of water homeostasis abnormalities, used at the Department of Resuscitation of I. M. Sechenov First Moscow Institute of Medicine (1979) and by DMSc V. Z. Sikora, Professor of the Medical Institute of Sumy State University (1992), in which the general dehydration, modelled by keeping animals on a completely water-free diet, is distinguished by three stages according to indications of the water deficit: light (water deficit reaches 2–5 %), medium (5–10 %) and severe (more than 10 %). Accordingly, all the animals were divided into four experimental series. The first series consisted of control animals. During the second experimental series, the light, medium and severe degrees of dehydration achieved within three, six and ten days in young, mature and old rats, were modelled. During the third series, animals of all age groups after severe dehydration were re-adapted by transferring them to the general drinking diet during which they received normal drinking water in full for 14 and 28 days. During the fourth series, animals of all age groups were performed to the correction of morphological and functional reorganization and changes in the chemical composition of the parotid salivary gland, after the exposure to severe dehydration for 14 and 28 days, with the help of vitamin E. It has been established that under the influence of a light degree of the total dehydration on the organisms of rats, the greatest morphological and morphometric changes occurred in the parotid salivary glands of elderly rats, that showed a decrease in all organometric indices of the gland: length – by 5.36 % (p = 0.0243), width – by 9.75 % (p = 0.0286) and thickness – by 10.27 % (p = 0.5419), deformation and narrowing of the lumens of striated ducts by 6.59 % (p = 0.0378), reduction in diameters of arterioles by 9.95 % (p = 0.0157), anaemic and retracted capillaries, decrease in the content of all studied macro- and microelements. Under the influence of the medium degree of dehydration, the greatest changes in the structure of the parotid gland occurred in young and elderly rats, showing themselves in young animals with a decrease in the length of the gland by 21.76 % (p = 0.0191), width – by 26.71 % (p = 0.0074) and thickness – by 24.85 % (p = 0.019), reduction in diameters of arterioles by 18.36 % (p = 0.0118), reduction of the area of serous cells cytoplasm by 9.11 % (p = 0.0004), in the initial development of microcystic changes in glandular parenchyma, expansion of endoplasmic reticulum cisterns and vacuolation of serous cells cytoplasm; in the elderly animals, these changes showed a continuation of a decrease in the linear size of the gland, narrowed lumen of the intercalary ducts by 25.47 % (p = 0.0001), a reduction in the diameter of the capillaries by 23.76 % (p = 0.0087) and the area of serous cells cytoplasm by 10.26 % (p = 0.0061), presence of microcysts and lipid inclusions instead of the destroyed glandular cells. The analysis of the mineral composition revealed the greatest decrease in the concentration of sodium in young rats by 27.56 % (p = 0.0001), and the least – of zinc by 4.63 % (p = 0.3562). In the elderly animals, the most significant decrease was also in the content of sodium by 26.75 % (p = 0.0005), and the least – the content of iron that decreased by 8.12 % (p = 0.4394). The stay of animals under the influence of severe general dehydration resulted in significant structural changes in the parotid gland in rats of all age groups, but to a greater extent in elderly animals, and that reflected in a decrease in the length, width and thickness of the gland by 30.89 % (p = 0.0001), 36.01 % (p = 0.0001) and 39.84 % (p = 0.0181) respectively, narrowing of the lumens of striated ducts by 33.12 % (p = 0.0001), reduction in diameters of arterioles by 31,39 % (p = 0,0001), deepening of the formation of small microcysts instead of the destroyed serous cells, expansion and in some cases destruction of the channel endoplasmic reticulum, Golgi complex and mitochondria. At the same time, the analysis of the chemical composition of the gland revealed the greatest reduction of all investigated elements in young rats compared with other groups of animals, and the minimum deviations were found in the rats of advanced age. After the completion of the rehabilitation period, the greatest restoration opportunities occurred in the parotid salivary glands of young and mature rats, but to a greater extent in animals of advanced age. Along with this, the parameters of the elemental composition of the parotid gland under the effect of the readaptation period were renewed best of all in the rats of mature age. When using vitamin E, the most corrective effect was observed in young and mature rats, that manifested itself in restoring the diameters of the microvasculature, acinus structures, mineral composition of the gland and dilation of the lumens of the ducts.