Шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями в Україні

Abstract

Досліджено динаміку захворюваності нашигельоз, сальмонельоз, діареєгенні ешерихіози, демографічну статистику та показники санітарно-гігієнічного моніторингу за період 2001 – 2017 р.р. у Сумській області. Застосовані епідеміологічний та статистичний методи дослідження, багатофакторний аналіз. Встановлено, що у досліджуваному періоді показники інцидентності на шигельоз зменшилися з 42,3 на 100 тисяч населення до 0,5; сальмонельоз – зросли з 13,0 до 17,7; діареєгенні ешерихіози – варіювали на рівні 3,70 – 2,20. При проведенні статистичного аналізу, за допомогою пакету прикладних програм Statistia, встановлено залежність захворюваності від впливу факторів ризику: чисельність і щільність населення; природний і міграційний рух населення; поширеність хвороб органів травлення; частота виявлення: носіїв патогенних ентеробактерій, «нестандартних» зразків води, сирого м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і кондитерських виробів, яєць; виділення санітарно-показової мікрофлори із обладнання і рук працівників у закладах громадського харчування, харчових підприємствах, підприємствах із виробництва кондитерських виробів із кремом, молокозаводах. Використовуючи значення факторів ризику, із застосуванням регресійних рівнянь, була спрогнозована захворюваність на найбільш значущі форми гострих кишкових інфекцій.

Исследована динамика заболеваемости шигеллезом, сальмонеллезом, диареегенным эшерихиозом, демографической статистики и показателей санитарно-гигиенического мониторинга за период 2001 –2017 г.г. в Сумской области. Применены эпидемиологический и статистический методы исследования, многофакторный анализ. Установлено, что в исследуемом периоде показатели инцидентности шигеллеза уменьшились с 42,3 на 100 тысяч населения до 0,5; сальмонеллеза выросли с 13,0 до 17,7; диареегенных эшерихиозов варьировали на уровне 3,70 – 2,20. При проведении статистического анализа, с использованием пакета прикладных программ Statistica, установлена зависимость заболеваемости от воздействия факторов риска: численность и плотность населения; естественное и миграционное движение населения; распространенность болезней органов пищеварения; частоты выявления: носителей патогенных энтеробактерий, «нестандартных» проб воды, сырого мяса и мясо-продуктов, молока и молокопродуктов, сахара и кондитерских изделий, яиц; выделение санитарно-показательной микрофлоры с оборудования и рук работников в учреждениях общественного питания, пищевых предприятий, предприятий по производству кондитерских изделий с кремом, молокозаводов. Используя значения факторов риска, с применением регрессионных уравнений, спрогнозирована заболеваемость наиболее важных нозологических форм острых кишечных инфекций.

Introduction. Acute intestinal infections nowadays remain a burning problem for many countries of the world, especially with middle and low income, in spite of improved sanitary and hygienic conditions of living and drinking water quality. Therefore, the system of epidemiological surveillance of acute intestinal infections needs to be improved. Purpose. The paper presents the results of studies on the dynamics of the incidence of schigellosis, salmonellosis, diarrhegenic escherichiosis, demographic statistics and indicators of sanitary-hygienic monitoring for the period 2001 - 2017 in the Sumy region. Epidemiological and statistical methods of research, multivariate analysis were applied. Discussion. It was established that in the investigated period incidence rates for shigellosis decreased from 42.3 per 100 thousand population to 0.5, salmonellosis increased 13.0 to 17.7, diarrhegenic esherihiosis – varied at 3.70 – 2.20. At the same time, the population of the region has decreased from 1317.8 thousand people in 2001 to 1104.5 thousand in 2017, the population density decreased from 55.3 (personsper km 2) to 46.3, the natural population movement decreased from - 11.1% to 8., miratrym vement from - 5.2% to - 0.7, the prevalence of diseases of the digestive system has increased from 13004.0 per 100 thousand people to 17124.89. It has been established that in those examined for prophylactic purposes, the frequency of isolation of shigella and salmonella decreased from 146.5 and 20.7 per 100 thousand to 0, enteropathogenic from 671.4 to 24.9. Results of sanitary - hygienic monitoring of food and drinking water showed that the frequency of detection of "non-standard" samples of water was 8.1%, meat products – 5.2%, milk and dairy products – 4.3%, suaran netinery ruts 5.6%, es 4.2%. The frequency of separation of sanitary and indicative microflora from equipment, the hands of workers in public catering facilities was 4.7%, food enterprises and enterprises for the production of confectionery creamy products 3.4% and 1.03%, respectively, dairies – 1.6%. In the course of statistical analysis, with the help of Statistica applications, the dependence of the morbidity on the influence of risk factors was established and presented as a linear multivariate regression equation. Using predictive values of risk factors, with the use of regression equations, predictive values of morbidity were obtained for the most significant forms of acute intestinal infections. In 2018 – 2020, an increase in the incidence of shigellosis, salmonella, diarrhegenic escherichiosis is expected. Among the risk factors, the greatest impact will be provided by the increase in population density, the prevalence of diseases of the digestive system, migration of the population, "non standard" microbiological indicators of meat and meat products. Thus, identifying risk factors for epidemic situation and usinga mathematical model to predict the development of the epidemic process of acute intestinal infections, taking into account demographic indicators and sociohygienic monitoring data can be an important part of the system for improving epidemiological surveillance.