Особливості синтаксичної побудови поетичних творів Р.М. Рільке та її збереження в українських перекладах

Abstract

Стаття присвячена аналізу синтаксичних особливостей ідіостилю Р.М. Рільке та їх збереженню в українських перекладах. Рільке майстерно будує свою поезію синтаксично та композиційно задяки різноманітним явищами. Повтори і лейтмотиви вибудовують структуру та підкреслюють події, які автор намагається донести до читача. В творах представлені різноманітні складносурядні та складнопідрядні реячення. Але особливо яскраво виділяється емотивний синтаксис у вигляді риторичних питань, вигуків парентез, парцеляцій та іншого. Всі ці синтаксичні конструкції роблять стиль Рільке унікально різноманітним, і ускладнюють роботу перекладачів. Намагаючись зберегти зміст та структуру поезій Рільке українські перекладачі використовують ряд синтаксичних трансформацій. Найчастіше це перестановки (зміна порядку слів в реченні, інверсії). Також задіяні різні види замін: замінюються як частини мови, так і члени речення і типи синтаксичного звязку (сполучникове на безсполучникове речення або навпаки, складного речення простим, поєднання двох речень в одне). Трансформація додавання, як правило проявляється у розгортанні еліптичних редукованих рільківських структур у розгорнуті або повні речення. Додавання використовується, коли неможливо підібрати повний еквівалент і потрібно розгорнути його описово в перекладі. І навпаки, перекладачі іноді використовують опущення (протилежну додаванню трансформацію), коли в оригіналі йде надлишкова інформація. Щоправда, вона використовується перекладачами Рільке найрідше.

Данная статья посвящена анализу синтаксических особенностей идиостиля Г.М. Рильке и их сохранению в украинских переводах. Рильке мастерски строит свою поэзию синтаксически и композиционно благодаря разнообразным явлениям. Повторы и лейтмотивы выстраивают структуру и подчеркивают события, которые автор пытается донести до читателя. В произведениях представлены разнообразные сложносочиненные и сложноподчиненные предложения. Но особенно ярко выделяется эмотивный синтаксис в виде риторических вопросов, восклицаний, парентез, парцелляций и прочего. Все эти синтаксические конструкции делают стиль Рильке уникально разнообразным, и усложняют работу переводчиков. Пытаясь сохранить содержание и структуру стихов Рильке, украинские переводчики используют ряд синтаксических трансформаций. Чаще всего это перестановки (изменение порядка слов в предложении, инверсии). Также задействованы различные виды замен: заменяются как части речи, так и члены предложения и типы синтаксической связи (союзное на безсоюзное предложение или наоборот, сложного предложения простым, соединение двух предложений в одно). Трансформация добавления, как правило проявляется в развертывании эллиптических редуцированных рильковских структур в развернутые или полные предложения. Добавление используется, когда невозможно подобрать полный эквивалент и нужно развернуть его описательно в переводе. И наоборот, переводчики иногда используют опущение (противоположную добавлению трансформацию), когда в оригинале идет избыточная информация. Правда, она используется переводчиками Рильке реже.

This article is devoted to the analysis of syntactic features of G. M. Rilke's idiostyle and their preservation in Ukrainian translations. Rilke masterfully builds his poetry syntactically and compositionally due to diverse phenomena. Repetitions and leitmotifs shape the structure and emphasize the events that the author tries to convey to the reader. In the works presented there is a variety of compound and composite sentences, but the emotive syntax in the form of rhetorical questions, exclamations-parentheses, parcellations and other things stands out especially vividly. All these syntactical constructions make Rilke's style uniquely diverse and complicate the work of translators. Trying to preserve the content and structure of Rilke's poems, Ukrainian translators use a number of syntactic transformations. Most often, these are permutations (changing the word order in a sentence, inversion). Also various types of substitutions are applied, among them replacement of parts of speech and sentences and types of syntactic connections (sentences with conjunctives into sentences without them) , complex sentences into simple ones, compound with two sentences into one). The transformation of the object is usually manifested in deploying elliptic, reduced Rilke's structures into detailed or complete sentences. When it is impossible to find the full equivalent of the object it is necessary to expand it descriptively in the translation. Conversely, translators sometimes use omission (the opposite to adding transformations) when there is excessive information in the original. However, it is used by Rilke’s translators less.