Semantico-stylistic pecularities of colors in phraseological system of the German language

Abstract

Пропоноване дослідження присвячене кольороназвам як особливому семантикостилістичному шару лексики, особливостям їх вживання, експліцитним та імпліцитним значенням, ролі у фразеологізмах. Кольоронайменування, які входять до складу фразеологічної системи німецької мови, частіше передають не пряму ознаку предмета, а лише дають вказівку на подібність з іншим явищем чи предметом. У складі усталених виразів актуалізуються несловникові значення кольороназв, що дозволяє ширше висвітлити загальномовну картину світу. Фразеологізми супроводжують людське життя від народження й до самої смерті, характеризують навколишній світ, діяльність людини та саму людину. Будь-який об'єкт нашої дійсності описується певним кольором, навіть якщо він ледь помітний і нечіткий. Людина сприймає колір не лише як об'єктивну характеристику, але й як моральноестетичну категорію. Ця категорія виражає ставлення, оцінку, норму. Фразеологічні одиниці, що мають у складі назви кольорів, супроводжуються оцінними конотаціями та співвіднесені з цілісною картиною світу окремої національної культури. Набувши у процесі розвитку німецької мови глибинної символічної семантики, кольори віддзеркалюють мовну картину світу, через призму якої носії мови сприймають дійсність. Аналіз матеріалу німецької мови показав, що кольори schwarz, weiß, rot, grün, grau, gelb, blau є основними кольоропозначеннями в німецькій мові. Майже всі проаналізовані кольори характеризуються бінарністю значень, які широко представлені у мовній картині світу німецького народу фразеологізмами з позитивною та негативною конотацією. З’ясовано сфери застосування фразеологічних одиниць з компонентом кольору: політична, історична, економічна, релігійна, духовна, побутова. Фразеологічні єдності на позначення кольору можна класифікувати на основні (ахроматичні, неахроматичні) та неосновні (похідні від основних кольорів).

Предложенное исследование посвящено цветонаименованиям как особенному семантико- стилистическому слою лексики, особенностям их употребления, эксплицитным и имплицитным значениям, роли в фразеологизмах. Цветонаименования, которые входят в состав фразеологической системы немецкого языка, чаще передают не прямой признак предмета, а лишь дают указание на сходство с другим явлением или предметом. В составе устойчивых выражений актуализируются несловарные значения цветонаименований, что позволяет шире представить общеязыковую картину мира. Фразеологизмы сопровождают человеческую жизнь от рождения и до самой смерти, характеризуют окружающий мир, деятельность человека и самого человека. Любой объект нашей действительности описывается определенным цветом, даже если он едва заметен и нечеткий. Человек воспринимает цвет не только как объективную характеристику, но и как морально-эстетическую категорию. Эта категория выражает отношение, оценку, норму. Фразеологические единицы, имеющие в составе названия цвета, сопровождаются оценочными коннотациями и соотнесены с целостной картиной мира отдельной национальной культуры. Получив в процессе развития немецкого языка глубинной символической семантики, цвета отражают языковую картину мира, через призму которой носители языка воспринимают действительность. Анализ материала немецкого языка показал, что цвета schwarz, weiß, rot, grün, grau, gelb, blau являются основными цветонаименованиями в немецком языке. Почти все проанализированные цвета характеризуются бинарностью значений, которые широко представлены в языковой картине мира немецкого народа фразеологизмами с положительной и отрицательной коннотацией. Выяснено сферы применения фразеологических единиц с компонентом цвета: политическая, историческая, экономическая, религиозная, духовная, бытовая. Фразеологические единства для обозначения цвета можно классифицировать на основные (ахроматические, неахроматичнские) и неосновные (производные от основных цветов).

The proposed study deals with color namings as a special semantico-stylistic layer of vocabulary, pecularities of their usage, explicit and implicit meanings, and their role in phraseological units. The relevance of the topic is determined by the fact that the color namings that are part of the phraseological system of the German language, often convey not a direct feature of the object, but only give an indication of the similarity with another phenomenon or object. Thus, non-vocabulary meanings of color namings are actualized in the composition of stable expressions, which allows a wider representation of the common linguistic view of the world. In addition, color namings that are components of German idioms, presetnly, are not sufficiently investigated, therefore, the direction of the work is promising. Phraseological units accompany human life from birth to death. They give a description of the world, human activities, and the person himself. At the same time, each object of our reality is characterized by a certain color, even if it is barely noticeable and indistinct. A person perceives color not only as an objective characteristic, but also as a moral and aesthetic category. This category expresses attitude, assessment, norm. Phraseological units that have color namings in their composition are accompanied by evaluative connotations and are correlated with a holistic world view of a particular national culture. Having obtained deep symbolic semantics in the process of the development of the German language, the colors reflect the linguistic view of the world through the prism of which native speakers perceive reality. The analysis of the material of the German language showed that the colors schwarz, weiß, rot, grün, grau, gelb, blau are the main color namings in the German language. Almost all the analyzed colors are characterized by binary meanings, which are widely represented in the linguistic view of the world of the German people by phraseological units with positive and negative connotations. The spheres of application of phraseological units with a component of color are found out: political, historical, economic, religious, spiritual, household. Color lexemes can be classified into basic (achromatic, non-achromatic) and non-basic (derived from basic colors).