Trust in Hryvnia: Functional Aspect

Abstract

В умовах кризових явищ в економіці, що спостерігаються протягом останніх років, знизився рівень довіри до грошово-кредитної системи України. Проявом цього стало стрімке зростання курсу іноземних валют. Наслідком нестабільності національної валюти став масовий обмін гривні на іноземну валюту населенням та загальної доларизації економіки, що призвело до прискорення знецінення гривні. Це, у свою чергу, сприяло ще більшому падінню довіри – як до гривні, так і до грошово-кредитної системи загалом. Недовіра до національної грошової одиниці проявляється у заміщенні найсильнішою іноземною валютою основних функцій грошей: засобу обігу, заощадження та міри вартості. Національна та іноземна валюта, циркулюючи паралельно на фінансовому ринку та на ринку фінансових послуг, починають конкурувати між собою і, як результат, сильніша валюта починає витісняти менш цінну при виконанні нею функцій грошей. Метою статті є розробка інтегрального показника суспільної довіри до національної грошової одиниці з точки зору виконання нею функцій грошей. Основний результат роботи полягає у розробці науково-методичного підходу до оцінювання рівня суспільної довіри до вітчизняної грошової одиниці шляхом обчислення інтегрального показника на основі врахування виконання гривнею основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб заощадження, засіб платежу, світові гроші. Такий підхід дозволяє проводити моніторинг довіри економічних агентів до гривні як основного інституту фінансового сектору економіки, а також визначати причини ерозії кризи довіри до національної валюти (внаслідок невиконання нею основних функцій). На основі проведеного дослідження можна стверджувати про існування довгострокового тренду зростання рівня довіри до гривні та грошово-кредитної системи в цілому. Так, з 2008 по 2010 рік відбувалося зростання рівня довіри до гривні за рахунок виконання нею функцій міри вартості, засобу платежу. У період з 2010 року по 2013 рік зростання прискорилось завдяки виконанням гривнею функції засобу заощаджень, що було обумовлено стабілізацією гривні та збільшенням відсоткових ставок за депозитами у національній валюті. Найбільше падіння рівня довіри до гривні було зафіксовано у 2014 році як реакція економічних агентів на турбулентність фінансового та економічного сектору економіки. Падіння рівня довіри до гривні відбувалося за рахунок не виконання нею функції світових грошей, засобу заощаджень, засобу обігу та міри вартості. Причинами цього були політична та економічна кризи, що призвели до панічних настроїв в суспільстві, стрімке зростання рівня інфляції. Відновлення рівня довіри до національної грошової одиниці у 2015 році стало можливим завдяки зниженню рівня інфляції та стабілізації гривні. Довіра до банківських установ – це надзвичайно важливий чинник їх діяльності та розвитку. Позитивно на довіру до банківської установи та до грошово-кредитної системи в цілому впливає стабільність національної грошової одиниці. Саме тому з метою дослідження впливу довіри до гривні на основні параметри діяльності банківських установ була розроблена модель інтегрального коефіцієнта довіри на основі функцій гривні. Наслідком відновлення цього виду довіри є стабілізація ресурсної бази та нормалізація банківського бізнесу.

Целью данного исследования является разработка более широкого взаимодополняющего подхода к измерению уровня доверия населения к украинской национальной валюте - гривне. Было предложено рассчитать общий уровень доверия населения к гривне на основе реализации основных функций денег: расчетной единицы (иногда называемой мерой стоимости), средства обмена, накопления стоимости, стандарта отсроченного платежа и мировых денег. Такой подход позволяет отслеживать доверие экономических агентов к гривне как основному институту финансового сектора экономики, а также определять причины эрозии кризиса доверия к национальной валюте (из-за нарушений или неспособности выполнять основные функции денег). Была выявлена ​​долгосрочная тенденция повышения общего уровня доверия населения к гривне и к денежной системе в целом. Анализ показал, что с 2008 по 2010 год повышение общего уровня доверия к гривне было достигнуто в основном за счет выполнения национальной валютой функций расчетной единицы, стандарта отсроченных платежей и мировых денег. В период с 2010 по 2013 год источником роста стало повышение доверия к гривне во время выполнения ею функции сохранения стоимости. В 2014 году произошло самое резкое падение уровня доверия к гривне на 18%, вызванное неспособностью ею выполнять свои функции единицы счета, средства обмена, накопителя стоимости и мировых денег.

The purpose of this study is to develop a broader complementary approach to measuring the level of public trust in the Ukrainian national currency – hryvnia. It was suggested to calculate the general level of public trust in hryvnia based on its implementation of the main money functions: unit of account (sometimes referred as a measure of value), medium of exchange, store of value, standard of deferred payment and a world money. This approach allows monitoring the trust of economic agents in hryvnia as the main institution of the financial sector of the economy, as well as determining the causes of the erosion of trust crisis in the national currency (due to violations or inability to fulfil fundamental functions of money). It was found a long-term trend of increasing the general level of public trust in the hryvnia and the monetary system in general. The analysis revealed that from 2008 to 2010 the increase in the general level of trust in hryvnia had been achieved primarily through the performing by the national currency functions of unit of account, standard of deferred payments and the world money. During the period from 2010 to 2013, the source of growth has been an increase trust in hryvnia at the time of its performing function of a store of value. In 2014 there was the sharpest drop in 18% caused by an inability to fulfill its functions of unit of account, medium of exchange, store of value and the world money.