Зміни біохімічних показників у крові хворих на хронічний вірусний гепатит С, які перебували на противірусній терапії

Abstract

Було обстежено 60 пацієнтів з ХВГС. Залежності рівню загального білка і білірубіну від противірусної терапії не в становлено. Достовірна різниця протягом отримання ПВТ спостерігається в активності трансаміназ. Починаючи з четвертого тижня лікування концентрація АлАТ та АсАТ поступово зменшувалась. На 12 тижні середнє значення АсАТ досягло норми, а АлАТ було незначно п ідвищене. На 48 тижні терапії трансамінази не перевищували гранично допустимий рівень, що свідчить про зниження цитолізу гепатоцитів при зниженні кількості вірусу в крові під впливом пегільованого інтерферону та рибавірину.

Было обследовано 60 пациентов с ХВГС. Зависимости уровня общего белка и билирубина от противовирусной терапии не выявлена. Достоверная разница в течении получения ПВТ наблюдается в активности трансаминаз. Начиная с четвертой недели лечения концентрация АЛТ и АсАТ постепенно уменьшалась. На 12 неделе среднее значение АСТ достигло нормы, а АЛТ было незначительно повышено. На 48 неделе терапии трансаминазы не превышали предельно допустимый уровень, что свидетельствует о снижении цитолиза гепатоцитов при снижении количества вируса в крови под влиянием пегилированного интерферона и рибавирина.

60 patients with CVHC were examined. Dependence of the level of total protein and bilirubin on antiviral therapy was not detected. A significant difference in the course of PVT production is observed in the activity of transaminases. Starting from the fourth week of treatment, the concentration of ALT and AsAT gradually decreased. At week 12, the average AST value reached normal, and ALT was slightly increased. At the 48th week of therapy, transaminases did not exceed the maximum permissible level, which indicates a decrease in hepatocyte cytolysis with a decrease in the amount of virus in the blood under the influence of pegylated interferon and ribavirin.