Зміни імунореактивності, ендогенної інтоксикації та їх взаємозв´язок зі ступенем фіброзу у хворих на хронічний вірусний гепатит С

Abstract

При хронічному вірусному гепатиті С клінічно виражений інтоксикаційний синдром реєструються надто рідко, а тому і дослідження з приводу визначення ендогенної інтоксикації та імунореактивності практично не проводяться. Але за результатами деяких наукових досліджень відомо про недостатню об'єктивність встановлення ступеня інтоксикації лише на підставі даних об'єктивного обстеження. Крім того, досить часто виявляють ці симптоми у хворих на ХВГС, що отримують інтерфероновмісну противірусну терапію.

При хроническом вирусном гепатите С клинически выраженный интоксикационный синдром регистрируются крайне редко, а потому и исследования по поводу определения эндогенной интоксикации и иммунореактивности практически не проводятся. Но по результатам некоторых исследований известно о недостаточной объективности установления степени интоксикации только на основании данных объективного обследования. Кроме того, достаточно часто обнаруживают эти симптомы у больных ХВГС, что получают интерфероновмисну противовирусную терапию.

In chronic viral hepatitis C, clinically pronounced intoxication syndrome is extremely rare, and therefore studies on the determination of endogenous intoxication and immunoreactivity are practically not carried out. But according to the results of some studies, it is known that there is insufficient objectivity in establishing the degree of intoxication only on the basis of objective examination data. In addition, quite often these symptoms are found in patients with chronic hepatitis C, which receive antiferonamine antiviral therapy.