Перевірка фактів як складова проблема журналістських стандартів

Abstract

Метою статті є з’ясування особливостей перевірки фактів в умовах перебудови моральної свідомості і, відповідно, корекції журналістських стандартів. Актуальність зумовлена необхідністю удосконалення процесів перепідготовки творчих працівників ЗМК відповідно до читацького попиту при дотриманні норм і прав демократичного суспільства. Наголошується, що нова журналістика, фундатором якої виступає Т. Вулф, за методикою перевірки та інтерпретації фактів відрізняється від усталених методик. У європейському розумінні цього методу творчої діяльності вона є переважно репортажним матеріалом, у якому вимисел домінує над домислом. Констатується, що ідеальним журналістським правилом поведінки під час опитування свідків для виявлення істинності фактів мала б стати універсальна методологія: прагматична і доступна для всіх журналістів. В основі цієї методології має бути національна ідея.

The purpose of the article is to find out the peculiarities of facts verifacation in terms of restructuring the moral consciousness and, accordingly, correction of journalistic standards. The relevance of the article is predetermined by the need to improve the processes of retraining the creative workers of Mass Media in accordance with the reader’s demand, while adhering to the norms and rights of a democratic society. It is noted that the new journalism, founded by T. Wolfe, differs from established methods in the method of facts verification and interpretation. In the European sense of this method of creative activity, it is mostly a reportage material in which the fiction dominates the conjecture. It is stated that the ideal journalistic rule of conduct during the questioning of witnesses to reveal the truth of facts should be a universal methodology: pragmatic and accessible to all journalists. The basis of this methodology should be the national idea.